Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 23 квітня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за касаційними скаргами останнього, його захисника-ОСОБА_3. та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на судові рішення у даній справі.

Вироком Київського районного суду м.Донецька від 14 лютого 2008 року

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судимого,

- за ч.3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 353 КК України на 1 рік обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 353 КК України на 1 рік обмеження волі;

- - за ч.2 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 2 роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_3., який судові рішення в касаційному порядку не оскаржив та щодо нього не внесено касаційне подання прокурора.

За вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнано винними у тому, що вони в ніч на 22 січня 2006 року, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та особами, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, розподіливши між собою ролі та озброївшись, проникли у квартируАДРЕСА_1 у якій проживалиОСОБА_4,ОСОБА_5з малолітньою дитиною та ОСОБА_6, де, представившись працівниками міліції та погрожуючи застосуванням зброї, вчинили розбійний напад на них та заволоділи грішми та мобільним телефоном ОСОБА_4, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1035 грн.

Крім того, в ніч на 22 січня 2006 року, ОСОБА_1. та ОСОБА_2, за попередньою змовою зОСОБА_3та особами, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, проникли у квартиру АДРЕСА_1, де, представившись працівниками міліції та погрожуючи застосуванням зброї, вчинили розбійний напад на ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. та заволоділи мобільним телефономОСОБА_7. на суму 296 грн.

14 березня 2006 року, ОСОБА_1., перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_8у квартирі АДРЕСА_2 шляхом обману та зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном останньої, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1 549 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 травня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 зазначає про неправильну кваліфікацію його дій, посилаючись на те, що діяв не з корисливою метою, а за наказом свого роботодавця ОСОБА_7. налякати конкурентів останнього. Просить пом`якшити призначене йому покарання, врахувавши усі обставини.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_2.-його матірОСОБА_8 вказує на те, що справа розглянута в односторонньому порядку та з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства, що призвело, на її думку, до неправильної кваліфікації дій її підзахисного. Стверджує, що ОСОБА_2 діяв за наказом та погрозою свого роботодавця ОСОБА_7. від якого був матеріально залежний з метою залякати конкурентів останнього, не маючи на меті корисливого мотиву. Просить врахувати усі обставини та пом`якшитиОСОБА_2 покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом ст. 334 КПК України та невідповідність призначеного ОСОБА_1. покарання тяжкості вчинених ним злочинів внаслідок м`якості.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання та часткове підтримання касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг та подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню, а касаційні скарги засудженого та його захисника-частковому задоволенню.

Як вбачається з протоколу судового засідання, суд після виконання зазначених у ст. 298 КПК України вимог, з'ясувавши думку учасників судового розгляду, у тому числі й підсудних ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3., ухвалив досліджувати докази у звичайному порядку. В судових засіданнях були допитані підсудні, які свою винуватість у вчиненні розбійного нападу не визнали, а також потерпілі ОСОБА_5. та ОСОБА_6 В подальшому, з незрозумілих причин, після неодноразового перенесення розгляду справи, суд змінив порядок судового слідства, ухваливши за недоцільне досліджувати всі докази.

При цьому колегія суддів виходить з того, що, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, і на початку судового слідства, після оголошення обвинувального висновку і роз'яснення підсудному суті обвинувачення. А підсудні ОСОБА_1., ОСОБА_2 таОСОБА_3, після роз'яснення пред'явленого їм обвинувачення, визнали себе винними частково (т.2 а.с.189). За таких обставин, мова не може йти про те, що ОСОБА_1ОСОБА_2. та ОСОБА_3, не оспорювались фактичні обставини справи і, як наслідок, про можливість прийняття рішення без дослідження доказів стосовно цих обставин справи. З огляду на наведене, постановлені щодо них судові рішення в порядку ст. 395 КПК України слід скасувати і справу направити на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Крім того, відповідно до положень ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання.

Згідно з вимогами ст. 69 КК України, суд вправі призначити покарання нижче нижчої межі, передбаченої законом за даний злочин лише за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Проте суд, визнавши ОСОБА_1. винним у вчиненні розбійного нападу, при призначенні йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України не врахував належним чином суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким.

При цьому місцевий суд, визначаючи ОСОБА_1. покарання припустився суперечностей. Визнавши його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, тобто у корисливому злочині, застосовуючи до нього ст. 69 КК України, вказав у вироку про те, що у нього був відсутній корисливий мотив.

За таких обставин, призначене судом ОСОБА_1. покарання з застосуванням ст. 69 КК України слід вважати м`яким, таким, що не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого, а отже, вирок й у цій частині не можна визнати законним та обгрунтованим і слід скасувати.

Під час нового судового розгляду справи, місцевому суду слід провести судове слідство з точним дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, перевірити інші доводи, викладені у касаційному поданні та скаргах, а також законність та обгрунтованість виділення в окреме провадження кримінальної справи щодо ОСОБА_7.і чи не може це негативно відбитися на всебічності, повноті та об'єктивності дослідження і вирішення справи щодо ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3., і постановити законне та обгрунтоване судове рішення.

Якщо при новому судовому розгляді справи, суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1. у розбійному нападі за попередньою змовою з іншими особами, то покарання йому має бути визначене з дотриманням положень, передбачених ст. 65 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3. задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м.Донецька від 14 лютого 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 і в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.