У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Канигіної Г.В., Кузьменко О.Т.,
за участю
прокурора
Волошиної Т.Г.,
засуджених
ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
захисників ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5.,
потерпілої ОСОБА_6.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 23 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, касаційними скаргами потерпілої ОСОБА_6., засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2., захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_3. на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця с. Октябрський Ванинського району Хабаровського Краю Російської Федерації, мешканця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, такого, що судимості не має,
- за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України на сім років позбавлення;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,
уродженця с. Дачне Широківського району
Дніпропетровської області, мешканця с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, такого, що судимості не має,
- за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України на шість років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 383 КК України на чотири роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років без конфіскації майна;
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1. на користь держави відповідно 2377 гривень 2 копійки та 1401 гривню 19 копійок судових витрат, та з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_6. 50 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про речові докази.
ОСОБА_1. та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за злочини, вчинені ними за таких обставин.
ОСОБА_2 з метою помсти своєму батьку ОСОБА_7., з яким перебував у неприязних відносинах, запропонував ОСОБА_1 незаконно заволодіти автомобілем марки "Деу-Сенс", належним ОСОБА_7. У кінці січня - на початку лютого 2007 року ОСОБА_1 погодився на зазначену пропозицію. Для полегшення реалізації свого наміру засуджені залучили ОСОБА_8, який працював шиномонтажником і міг підшукати покупця на викрадений автомобіль.
У ніч з 5 на 6 лютого 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, проникли на огороджену парканом територію будинку АДРЕСА_1 та незаконно заволоділи автомобілем марки "Деу-Сенс", який належить ОСОБА_7.
Після цього засуджені, діючи згідно з попередньою домовленістю, передали викрадений автомобіль ОСОБА_8. з метою його подальшої реалізації. У подальшому цей автомобіль було вилучено у ОСОБА_8працівниками міліції.
Будучи повідомленими останнім про вилучення викраденого транспортного засобу, боячись бути викритими у вчиненні злочину, з метою його приховання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися разом поїхати до ОСОБА_8 у м. Кіровоград та розібратися з ним, при цьому допускали можливість умисного вбивства останнього.
7 березня 2007 року вони домовилися з ОСОБА_8. про зустріч під виглядом з'ясування стосунків з приводу автомобіля марки "Деу-Сенс", заїхали додому до ОСОБА_2 у с. Лозуватка, де останній взяв мисливську рушницю марки "ТОЗ БМ" і мисливські набої до неї.
Прибувши приблизно о 22 годині на обумовлене місце біля с. Бережанка Кіровоградського району Кіровоградської області на 20 кілометрі автодороги Південний обхід Р-16 Кіровоград, ОСОБА_2 зібрав зазначену вище рушницю з чотирма мисливськими патронами, спорядженими шротом, та передав ОСОБА_1, який спорядив її та привів у бойову готовність.
Згідно з попередньою домовленістю ОСОБА_2 від'їхав від місця зустрічі та став чекати ОСОБА_1. на перехресті доріг Кривий Ріг - Кіровоград та Миколаїв - Київ.
Приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_8прибув на місце зустрічі та в ході розмови з ОСОБА_1повідомив, що у разі ненадання йому половини суми грошових коштів, необхідних для повернення викраденого раніше автомобіля, він змушений буде розповісти працівникам міліції про обставини заволодіння цим автомобілем.
ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою вбивства здійснив два постріли в спину та голову ОСОБА_8 Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер на місці події.
Після вчинення вбивства ОСОБА_8 7 березня 2007 року приблизно 23 годині 30 хвилин, перебуваючи у тому ж місці, ОСОБА_1 повторно незаконно заволодів автомобілем марки "ВАЗ-2101", належним потерпілому, на якому останній прибув на місце зустрічі. Викрадений автомобіль він зберігав на вул. Революційній у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
9 березня 2007 року ОСОБА_2, знаходячись в с. Дачному Широківського району Дніпропетровської області, механічним способом за допомогою електричною болгарки виготовив обріз із мисливської рушниці та підкинув його у сейф домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_7. Також у сейф поклав 14 патронів, що є бойовими припасами калібру 5,6 мм, які він незаконно зберігав з осені 2006 року. Після чого ОСОБА_2 зателефонував до Дзержинського РВ Криворізького МВ УМВС у Дніпропетровській області та повідомив про знаходження обріза та патронів за зазначеною адресою.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що апеляційний суд у повній мірі не врахував тяжкість вчинених злочинів, відсутність у засуджених каяття за вчинене та невизнання ними вини, невідшкодування потерпілій матеріальної та моральної шкоди;
У касаційних скаргах та доповненнях до них:
- потерпіла ОСОБА_6. просить змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1. та пом'якшити призначене йому покарання до семи років позбавлення волі. Посилається на те, що саме ОСОБА_1 сприяв розкриттю злочину та викриттю ОСОБА_2, вважаючи, що він піддався під вплив ОСОБА_2, який був організатором вбивства її сина;
- захисник ОСОБА_4., діючи в інтересах засудженого ОСОБА_1., просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1. у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на нове розслідування. Указує на те, що висновки суду ґрунтуються на недопустимих доказах. Посилається також на порушення права на захист;
- засуджений ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування. Посилається на порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, на однобічність та неповноту досудового та судового слідства. Зазначає, що вбивства не вчиняв, оскільки не мав мотивів вбивати свого товариша ОСОБА_8;
- захисник ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності винності останнього у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 383 КК України, просить змінити вирок щодо підзахисного, перекваліфікувавши його дії з ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити йому покарання із звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Мотивує прохання тим, що неповнота та однобічність досудового та судового слідства привели до неправильного застосування кримінального закону. Зазначає, що ОСОБА_2 вбивства ОСОБА_8 не вчиняв і про це зі ОСОБА_1не домовлявся;
- засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності його винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 383 КК України, просить змінити вирок щодо нього, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити покарання із звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України. Посилається на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, відсутність у нього умислу та домовленості з ОСОБА_1на вбивство ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_1 його оговорив.
У запереченнях:
- засуджений ОСОБА_2 на касаційні скарги захисника ОСОБА_4 і засудженого ОСОБА_1., вважаючи їх безпідставними, зазначає, що не є доцільним скасування вироку щодо останнього та направлення справи на нове розслідування; на касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6. та касаційне подання прокурора, вважаючи їх необґрунтованими, за змістом, просить залишити їх без задоволення;
- засуджений ОСОБА_1 на касаційне подання прокурора, вважаючи його необґрунтованим, за змістом, просить залишити його без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка підтримала касаційне подання, просила вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вважаючи касаційні скарги засуджених, захисників у їх інтересах безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню; потерпілу ОСОБА_6., яка підтримала свою касаційну скаргу, засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2, які підтримали свої касаційні скарги та просили скасувати вирок, захисника ОСОБА_3., який підтримуючи свою касаційну скаргу, просив змінити вирок стосовно ОСОБА_2, перекваліфікувати дії останнього з ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 396 КК України, призначивши покарання саме за цим законом, захисника ОСОБА_4, який підтримав свою касаційну скаргу, просив вирок щодо ОСОБА_1. скасувати, справу направити на додаткове розслідування, захисника ОСОБА_5., яка висловила прохання аналогічне проханню захисника ОСОБА_4, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи подання та скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Винність засуджених у злочинах, вчинених за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, що зібрані у передбаченому законом порядку, і належним чином оцінені судом.
Так, у судовому засіданні засуджені визнали свою винуватість у заволодінні автомобілем потерпілого ОСОБА_7. за попередньою змовою з ОСОБА_8. ОСОБА_1 також визнав свою винність у незаконному заволодінні належним ОСОБА_8. автомобілем, тобто повторному заволодінні транспортним засобом, а ОСОБА_2 - у зберіганні та носінні вогнепальної зброї й бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у завідомо неправдивому повідомленні органам дізнання про вчинення злочину, поєднаному із штучним створенням доказів.
Засуджений ОСОБА_2, визнавши винність у вчиненні вмисного вбивства ОСОБА_8 частково, стверджував, що взяв незареєстровану рушницю з патронами на прохання ОСОБА_1. для залякування.
Із його показань у суді випливає, що вони зі ОСОБА_1мали інформацію, що викрадений ними автомобіль вилучили працівники міліції. Стверджуючи, що не знав, с ким має бути зустріч у лісі у вечорі 7 березня 2007 року, пояснював, що по дорозі в Гурівський ліс по телефону вони зі ОСОБА_1повідомили ОСОБА_8, що їдуть. Він також не заперечував, що у лісі вони провели декілька пострілів із рушниці, а також той факт, що залишив ОСОБА_1. на вказаному останнім місці, передавши йому рушницю.
ОСОБА_2 показав суду, що коли він повернувся за ОСОБА_1приблизно через 30-40 хвилин після телефонного дзвінка останнього, то той повідомив, що вбив ОСОБА_8 Він переконався, що потерпілий мертвий, і поїхав з міста події на своєму автомобілі, а ОСОБА_1 - на автомобілі ОСОБА_8
Крім того, ОСОБА_2 показав суду, що із рушниці, з якої ОСОБА_1 застрелив ОСОБА_8, він виготовив обріз, поклав його, патрони та ніж у сейф за місцем проживання батька, та повідомив про місце їх знаходження в міліцію.
Відповідно до показань засудженого ОСОБА_1., за цих ж обставин вони зустрілися в лісі з ОСОБА_8., де після розмови ОСОБА_2 убив останнього декількома пострілами із рушниці. Оскільки ОСОБА_2 погрожував йому рушницею, він сів за кермо автомобіля ОСОБА_8 та поїхав у м. Кривій Ріг, де сховав його в гаражу свого батька.
У своїх показаннях, даних під час досудового слідства за участю захисників, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 давали показання стосовно обставин вчинення злочинів, у тому числі й вчинення вбивства ОСОБА_8
При відтворенні обстановки та обставин події вони підтвердили свої показання, показавши при цьому місце та розповівши про обставини, за яких було вчинено вбивство ОСОБА_8
Зокрема, ОСОБА_9. пояснював, що по приїзду на місце вчинення вбивства він привів рушницю в бойовий стан і передав її ОСОБА_1, який потім скоїв нею вбивство потерпілого.
ОСОБА_1 пояснював, що саме він зробив постріли в ОСОБА_8
Показання засуджених під час досудового слідства про обставини вчинення вбивства ОСОБА_8 суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони узгоджувалися між собою, з показаннями потерпілої ОСОБА_6., свідків, об'єктивно підтверджувалися даними, що містяться в протоколах огляду місць події, висновках судово-медичної та інших експертиз.
Так, потерпіла ОСОБА_6. пояснювала, що її син працював на СТО у приватного підприємця, товаришував ізОСОБА_1
Потерпілий ОСОБА_7 показав, що у палісаднику виявив мішок, в якому знаходився обріз мисливської рушниці 16 калібру, штик-ніж, бойові патрони, які він 14 березня 2007 року добровільно видав працівникам міліції.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_10в лютому 2007 року ОСОБА_8повідомив його, що його друзі з м. Кривий Ріг пригнали автомобіль "Деу-Сенс" для продажу, а пізніше сказав, що автомобіль було затримано працівниками міліції при спробі продажу. 7 березня 2007 року приблизно о 21 годині 30 хвилин свідок зустрічався з ОСОБА_8., зі слів якого останній в цей вечір повинен зустріти знайомих з м. Кривого Рогу.
Із показань свідка ОСОБА_11вбачається, що на початку березня 2007 року ОСОБА_2 повідомив його, що їм зі ОСОБА_1., який був присутній під час розмови, необхідно з'їздити по своїм справам.
Відповідно до протоколів огляду місця події 11 березня 2007 року в лісосмузі на 20 км автодороги Південний обхід Р-16 Кіровоград в сторону с. Аджамки Кіровоградського району виявлено труп ОСОБА_8 з двома вогнепальними пораненнями в області спини та голови, автомобіль останнього виявлено 14 березня 2007 року на вул. Революційній у м. Кривій Ріг.
Під час огляду автомобіля, що належав ОСОБА_2, вилучено патрони до мисливської рушниці 16 калібру.
Обшуком від 16 березня 2007 року в домоволодінні ОСОБА_2 виявлено та вилучено патрони та гільзи патронів 16 калібру до мисливської рушниці.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 наступила від вогнепального поранення грудної клітини з ушкодженням легенів та голови з ушкодженням головного мозку.
Висновком медико-криміналістичної експертизи встановлено, що ушкодження на ділянці шкіри спини та фрагменті правої вушної раковини ОСОБА_8 виникли в результаті двох пострілів із мисливської гладкоствольної зброї.
Під час судово-балістичних експертиз експерти дійшли до висновку, що шрот та пижі, які вилучені з трупа ОСОБА_8, могли бути вистріляні з обрізу мисливської рушниці, що було вилучено у ОСОБА_7.
Характер тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_8., їх кількість, локалізація, знаряддя злочину свідчать про те, що намір ОСОБА_1. та ОСОБА_2 було спрямовано саме на умисне позбавлення життя потерпілого з метою приховати раніше вчинений злочин.
Доводи засуджених про те, що показання про свою участь у вчиненні вбивства потерпілого вони давали у зв'язку із застосуванням до них незаконних методів слідства, ретельно перевірені судом, у тому числі допитані в якості свідків поняті, які були присутні під час відтворення обстановки та обставин події, й обґрунтовано визнані безпідставними.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним у справі доказам, правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку щодо повної доведеності винності ОСОБА_2 та ОСОБА_1. у незаконному заволодінні за попередньою змовою групою осіб належним ОСОБА_7. автомобілем, вчиненні за попередньою змовою групою осіб з метою приховати раніше вчинений злочин вмисного вбивства ОСОБА_8, а також винність ОСОБА_1. у незаконному заволодінні належним ОСОБА_8. автомобілем, тобто повторному заволодінні транспортним засобом, та ОСОБА_2 у зберіганні та носінні вогнепальної зброї й бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у завідомо неправдивому повідомленні органам дізнання про вчинення злочину, поєднаному із штучним створенням доказів.
Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289, пунктами 9 і 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 383 КК України, а ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 289, пунктами 9 і 12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.
Урахувавши ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особи винних, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд призначив їм покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України. Колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання, або скасування вироку у зв'язку з м'якістю призначеного покарання колегія суддів не вбачає.
Доводи у касаційних скаргах про неповноту й неправильність судового слідства є необґрунтованими. Відповідно до вимог ст. 16-1 КПК України суд створив необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, у судовому засіданні було досліджено всі докази, що представлені органом досудового слідства, допитано засуджених, свідків, ретельно перевірено доводи засуджених про обставини вчинення інкримінованих їм злочинів.
Що стосується доводів захисника ОСОБА_4 про скасування вироку суду у зв'язку з порушенням права ОСОБА_1. на захист, так як у судовому засіданні не було досліджено всіх документів, що містяться в матеріалах справи, оглянуто речові докази, зокрема, рушницю, з якої було вбито ОСОБА_8, то вони є безпідставними.
Згідно з протоколом судового засідання яких-небудь клопотань та доповнень з приводу дослідження доказів, огляду рушниці, зовнішній вид якої змінився після виготовлення із неї обріза, ні від захисника ОСОБА_4, ні від ОСОБА_1. не надходило.
Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не оспорювали той факт, що вбивство ОСОБА_8 було здійснено пострілами із рушниці, з якою в подальшому ОСОБА_2 виготовив обріз. Цей факт підтверджується і наведеними у вироку висновками судово-балістичних експертиз.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, що тягнули б за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, касаційні скарги потерпілої ОСОБА_6., засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2., захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_3. залишити без задоволення, вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -без зміни.
Судді: В.М. Верещак Г.В. Канигіна О.Т. Кузьменко