804/1207/14 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 29.03.2016 Прийняття

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки позивача з питань правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, складено акт перевірки № 1652/2204/33275946 від 29.11.2013, у висновках якого встановлено порушення позивачем п.п.200.1, 200.4 "а", "б" ст. 200 Податкового кодексу України, з урахуванням абз.2 п.200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за жовтень 2013 року на суму 1 866 981,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (податкового) періоду, на 27 338,00 грн.

Висновки відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства обґрунтовані тим, що за показниками Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, яка залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за жовтень 2013 року), зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: грудень 2012 року.

В акті перевірки зазначено, що за грудень 2012 року ТОВ "Лагіон 1" надано податкову декларацію від 14.01.2013 № 46152 та додаток 5 до Декларації "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", які визнані неподатковою звітністю, про що платника податків повідомлено листом від 18.01.2013 № 1549/10/18.2-15.

На думку податкового органу, у ТОВ "Лагіон 1" у жовтні 2013 року відсутній залишок від'ємного значення з ПДВ у сумі 1 866 981,00 грн., оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 року, у якому виникло вказане від'ємне значення, не визнана ДПІ податковою звітністю.

На підставі акта перевірки, 24.12.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0006391501, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 866 981,00 грн.; № 0006381501, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 41 307,00 грн., у тому числі за основним платежем - 27 338,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 669,00 грн.

Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за правилами п.200.4 ст. 200 ПК України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, у відповідності із пп. 4.6.6 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (z1490-11) , залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Аналізуючи наведені норми, судами вірно зазначено, що за платниками податків зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст. 200 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року товариством відображено суму податкового кредиту в розмірі 2 081 150,00 грн., що виникла за рахунок придбання основних фондів у ТОВ "Авіакомпанія "Донбасаеро" нерухомого майна: вбудованого приміщення і будівлі складу ОМТС та яка була фактично сплачена постачальнику основних фондів.

З урахуванням суми податкових зобов'язань грудня 2012 року в розмірі 553,00 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року склало 2 081 150,00 грн. (рядок 19 декларації за грудень 2012 року).

Посилання податкового органу на те, що товариство мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим у позивача право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ згідно податкової декларації за січень 2013 року на загальну суму 2 081 150,00 грн. відсутнє в силу приписів абз.2 п.200.5 ст. 200 ПК України, правомірно не прийняті до уваги судами, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 у справі № 804/5617/13-а за позовом ТОВ "Лагіон 1" до Лівобережної МДПІ, зокрема: скасовано рішення Лівобережної МДПІ № 1549/10/18.2-15 від 18.01.2013 (на яке посилався податковий орган в акті перевірки від 20.03.2013, як на рішення, на підставі якого не визнана податковою звітність товариства з ПДВ за грудень 2012 року); зобов'язано Лівобережну МДПІ прийняти податкову декларацію ТОВ "Лагіон 1" з податку на додану вартість за період грудень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме: 14.01.2013; зобов'язано Лівобережну МДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Лагіон 1".

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що декларація з ПДВ за грудень 2012 року (з додатком 5) заповнена товариством у відповідності до вимог чинного законодавства, що згідно ч.1 ст. 72 КАС України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з пп.4.6.7 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

На думку податкового органу, якщо контролюючим органом зменшено суми від'ємного значення з податку на додану вартість шляхом винесення податкових повідомлень-рішень форми "В4", дані суми можуть бути використані підприємством у наступних податкових періодах лише при наявності судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до пп.4.6.4 п.4.6 зазначеного Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Пунктом 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну України від 28.11.2012 № 1236 (z2135-12) , зареєстрованого в Мін'юсті України 20.12.2012 за № 2135/22447, визначено, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому, сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Згідно з п.4.5 вказаного Порядку, після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків.

Попереднім періодом, в якому задекларовано від'ємне значення з податку на додану вартість, є вересень 2013 року.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ за вересень 2013 року, податковим органом складений акт № 1233/2204/33275946 від 29.10.2013, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.11.2013 № 0005362204 та № 0005352204, якими ТОВ "Лагіон 1" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 894 319,00 грн.

ТОВ "Лагіон 1" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень № 0005362204 та № 0005352204 від 19.11.2013.

З матеріалів справи не вбачається наявність у відповідача правових підстав для врахування зменшення від'ємного значення за вересень 2013 року шляхом винесення по даній справі податкових повідомлень-рішень згідно з п.п.4.4, 4.5 Порядку № 1236 (z2135-12) , оскільки на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 24.12.2013, було відсутнє рішення у справі № 804/16352/13-а, яке набрало законної сили.

Також, у позивача були відсутні підстави для декларування в рядку 21.3 декларації за жовтень 2013 року зменшення від'ємного значення за вересень 2013 року, оскільки на дату подання декларації за жовтень (11.11.2013) податковим органом ще не було прийнято податкових повідомлень-рішень, що оскаржені у справі № 804/16352/13-а.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 24.12.2012 № 0006381501 та № 0006391501.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .