Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_3. на судові рішення щодо останнього.

Вироком Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2007 року ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 364 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю в органах місцевого самоврядування та органах державної влади та управління на 2 роки;

за ч.1 ст. 368 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю в органах місцевого самоврядування та органах державної влади та управління на 3 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю в органах місцевого самоуправління та органах державної влади та управління на 3 роки.

Цивільний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення, постановлено стягнути з засудженого судові витрати, вирішено долю речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_3. засуджений за те, що, обіймаючи посаду голови постійної комісії Привітнінської сільської ради з соціальних питань, сільського господарства і землекористування у селі Привітному м.Алушти, 24-25 листопада 2006 року отримав від директора МП "Еліна" ОСОБА_2 хабар у розмірі 5000 доларів США, що за курсом НБУ склало 12625 грн. і 24 листопада 2006 року, зловживаючи службовим становищем, всупереч вимогам ст.16 Регламенту Привітнінської сільської ради, вніс у повістку дня засідання постійної комісії звернення МП "Еліна" про надання дозволу на складення проекту відводу земельної ділянки без обов'язкового попереднього розгляду даного питання відповідними органами ради.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_3. та в його інтересах захисник ОСОБА_1. порушують питання про скасування судових рішень щодоОСОБА_3. із закриттям провадження по справі на підставі п.2 ст. 6, ст. 213 КПК України. Посилаються на неправильне застосування кримінального закону, порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Вважають, що в діях засудженого відсутній склад інкримінованих злочинів, оскільки гроші від ОСОБА_2 ОСОБА_3отримав за договором позики, а також судом не встановлено, які конкретно дії ОСОБА_3вчинив в інтересах МП "Еліна", в чому саме полягала заподіяна ними істотна шкода. Крім того, вказує на необгрунтованість висновку суду про те, що ОСОБА_3був посадовою особою. Також ОСОБА_3просить застосувати до нього ст. 75 КК України в разі, якщо суд касаційної інстанції дійде висновку про обґрунтованість його засудження.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Колесниченка О.В., який вважав, що судові рішення необхідно залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про отримання ОСОБА_3. хабара ґрунтується на зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку, зокрема, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 про обставини, за яких він передав хабар засудженому, показаннями свідкаОСОБА_4, даними протоколів огляду місця події, огляду грошей, висновку судово-хімічної експертизи, іншими доказами.

Посилання у касаційних скаргах на те, що ОСОБА_3. отримав гроші від ОСОБА_2 не в якості хабара, а за договором позики, є непереконливими, оскільки спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що передав хабар засудженому, щоб він посприяв в отриманні земельної ділянки для МП "Еліна", а також показаннями свідкаОСОБА_4 про те, що від ОСОБА_2 йому було відомо, що останній їде передати ОСОБА_3. хабар за виконання дій в інтересах МП "Еліна".

Необґрунтованими є доводи про те, що ОСОБА_3. не був службовою особою, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він був депутатом сільської ради і обіймав посаду голови постійної комісії Привітнінської сільської ради з соціальних питань, сільського господарства і землекористування, тобто мав певні владні повноваження, за виконання яких і отримав хабар.

Разом з тим, формулюючи у вироку обвинувачення, визнане доведеним, у частині ч.1 ст. 364 КК України, суд не зазначив, чи було діями засудженого заподіяно істотну шкоду і кому саме. Тому засудження ОСОБА_3. за цим законом не можна визнати обґрунтованим.

Як видно зі змісту ухвали, апеляційний суд дійшов висновку про те, що дії засудженого потягли настання суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, а саме було підірвано авторитет і престиж органу місцевого самоврядування. Однак, суд апеляційної інстанції, залишаючи вирок без зміни, не вправі був самостійно встановлювати обставини, які не встановлені судом першої інстанції і не зазначені у вироку.

Таким чином судові рішення в частині засудження ОСОБА_3. за ч.1 ст. 364 КК України підлягають скасуванню, а справа - закриттю за відсутністю в діях засудженого складу цього злочину.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України покарання ОСОБА_3. за ч.1 ст. 368 КК України призначене з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, конкретних обставин справи. Підстав для звільнення засудженого від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України не встановлено.

Таким чином, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КК України, судові рішення щодо ОСОБА_3. підлягають зміні.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_3. та захисника ОСОБА_1. задовольнити частково, а вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2008 року щодо ОСОБА_3 змінити: в частині його засудження за ч.1 ст. 364 КК України скасувати, а справу на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України провадженням закрити за відсутністю в діянні складу злочину.

Виключити з резолютивної частини вироку рішення про застосування ст. 70 КК України.

Вважати ОСОБА_3. засудженим за ч.1 ст. 368 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю в органах місцевого самоврядування та органах державної влади та управління на 3 роки.

У решті судові рішення залишити без зміни.