Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 квітня 2009 року матеріали справи за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3. на постанову Бориспільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2008 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 і скасовано постанову Баришівського міськрайонного прокурора від 16 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи щодо нього за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 374, ч.1 ст. 375 КК України і відмовлено в порушенні кримінальної справи та ухвалу апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни.

Як вбачається із постанови Баришівського міськрайонного прокурора від 16 лютого 2008 року кримінальну справу щодо судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 порушено у зв'язку з тим, що він при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_2 вчинив службове підроблення, порушив право ОСОБА_2 на захист та постановив завідомо неправосудне рішення.

Крім того, ОСОБА_1 розглянув кримінальну справу щодо ОСОБА_2 без прокурора і захисника, участь яких у таких справах є обов'язковою, та вчинив службове підроблення, вказавши у протоколі судового засідання й у постанові про застосування заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 про те, що у розгляді цієї справи брали участь прокурор Ковальчук Т.П. та захисник ОСОБА_4

У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 -ОСОБА_3 стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а на момент порушення кримінальної справи мались всі передбачені ст. 94 КПК України законні приводи і підстави до її порушення, однак вони не були прийняті до уваги місцевим та апеляційним судом. Також зазначає, що він, як представник потерпілого, не був повідомлений про дату розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 у суді першої інстанції. У зв'язку з цим просить скасувати постанову районного суду та ухвалу апеляційної інстанції і направити матеріали справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України кримінальну справу може бути порушено лише при наявності приводів і підстав для цього.

Суд, розглядаючи матеріали справи за скаргою ОСОБА_1, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що на момент порушення кримінальної справи щодо судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 не було приводів і підстав до її порушення, а тому суд на законних підставах скасував постанову прокурора та відмовив в порушенні кримінальної справи, про що з достатньою повнотою мотивував своє рішення.

Що ж стосується доводів представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3. про те, що справу розглянуто без його участі, оскільки його не було повідомлено про дату її розгляду, то вони є безпідставними.

Як вбачається із матеріалів справи та протоколу судового засідання, справу за скаргоюОСОБА_1 судом призначено на 8 жовтня 2008 року, про що належним чином 3 жовтня 2008 року було повідомлено скаржника, прокурора, представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3. та захисників (а.с. 125).

Однак, представник потерпілого ОСОБА_2 -ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився і про причини неявки суд не повідомив (а.с. 126), тому скаргу суд розглянув без його участі, що не суперечить вимогам ст. 236-8 КПК України.

З огляду на викладене, оскільки порушень кримінально-процесуального закону судом у справі не допущено, то колегія суддів вважає за необхідне відмовити представнику потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у задоволенні його касаційної скарги.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3. відмовити.