Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Морозової С.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 14 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 27 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1

вироком Краматорського міського суду Донецької області від 27 грудня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця та мешканця міста Краматорська,

громадянина України, раніше судимого -

22 вересня 2004 року за ч. 3 ст. 296 КК України

до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці

та звільненого 14 липня 2006 року за відбуттям

строку покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 було визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 22 лютого 2007 року в невстановленому слідством місці в невстановленої особи незаконно з метою збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який став незаконно зберігати за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1.

22 лютого 2007 року о 22-ій год. 45 хв. за вказаним місцем проживання ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 за 40 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований у кількості 1,78 гр., що в перерахунку на суху речовину становило 0,108 гр.

03 березня 2007 року приблизно о 20-ій год. ОСОБА_1 у с. Богородичному Слов'янського району Донецької області в невстановленої слідством особи з метою особистого вживання, а також збуту незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований у кількості не менше 100 мл., який незаконно перевіз до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_1 де став його незаконно зберігати з метою особистого вживання та збуту.

У цей же день о 21-ій год. 35 хв. за місцем проживання ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 за 40 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований у кількості 2,18 гр., що в перерахунку на суху речовину становило 0,09 гр. Після цього він вжив шляхом внутрішньої ін'єкції не менше 12,06 гр. цього ж особливо небезпечного наркотичного засобу, а його решту продовжував незаконно зберігати без мети збуту за місцем проживання.

03 березня 2007 року о 21-ій год. 55 хв. в квартирі АДРЕСА_1 при проведенні обшуку було виявлено та вилучено скляний флакон з ємною шкалою, медичний шприц ємністю 2 мл. і скляний стакан, які містили рідину коричневого кольору вагою відповідно 0,39 гр., 0,54 гр. і 85,76 гр., що є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, вага якого в перерахунку на суху речовину становила відповідно 0,01 гр., 0,08 гр. і 2,78 гр. Також було виявлено та вилучено чарку з речовиною рослинного походження вагою 10,23 гр., що є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою висушеною, які ОСОБА_1 незаконно зберігав за місцем свого проживання з метою особистого вживання.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає призначене засудженому покарання таким, що не відповідає тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості, вказує на відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. Мотивує тим, що ОСОБА_1 раніше був судимий, вчинив тяжкий злочин, пов'язаний з незаконним обігом особливо небезпечних наркотичних засобів, вину повністю не визнавав.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Морозової С.Ю., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років суд вправі звільнити особу від його відбування з випробуванням, якщо з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Як видно з матеріалів справи, мотивуючи покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував ряд обставин, що мають значення для прийняття обгрунтованого та справедливого рішення.

Зокрема, суд не зважив на ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх належність до числа середньої тяжкості та тяжкого злочину, вчинених у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, спрямованих проти здоров'я населення. Крім того, суд фактично не надав значення тому, що ОСОБА_1 мав судимість і нові злочини за цим вироком було вчинено ним протягом року з моменту звільнення від відбування покарання за попереднім вироком.

Крім того, суд у вироку послався як на пом'якшуючу покарання обставину на позитивну характеристику за місцем проживання, хоча дані про це в матеріалах справи відсутні.

Також у вироку не наведено переконливих мотивів про можливість звільнення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням. Рішення про призначення ОСОБА_1 покарання зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням суд умотивував тим, що засуджений розкаявся, частково визнав вину та позитивно характеризувався за місцем проживання.

Однак, суд не звернув увагу на суб'єктивне ставлення засудженого до скоєного, який вину у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно, не визнав, що не може свідчити про його щире каяття.

Тому, погоджуючись з доводами прокурора, колегія суддів вважає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

У зв'язку з цим вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд. За наслідками нового судового розгляду справи за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, яке було пред'явлено ОСОБА_1 призначене йому покарання слід визнати невиправдано м'яким. Також при новому судовому розгляді суду необхідно з дотриманням вимог кримінального закону вирішити питання про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке передбачено санкцією ст. 307 ч. 2 КК України, як обов'язкове.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 27 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.