Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 14 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2008 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

- засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

08 березня 2006 року, близько 24 год., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в громадському місці - в кафе "Буаяр" ПП "Костянтин" по вул.Полтавське шосе, 277-А в с. Пісочне Харківського району Харківської області, діючи з хуліганських мотивів, ОСОБА_1 голосно нецензурно виражався на адресу відвідувачів та працівників кафе, доки його не заспокоїв засновник ПП "Костянтин". Через 30 хвилин ОСОБА_1 знову почав безпричинно чіплятися до відвідувачів кафе, які танцювали, кидався до них у бійку, при цьому нецензурно лаявся, що призвело до тимчасового припинення роботи закладу. У подальшому ОСОБА_1 побив ногами два стільця та перевернув стіл з посудом, пошкодивши майно кафе на суму 284 грн., кинув пляшку в стіну кафе та дві пляшки - в танцюючу групу відвідувачів, а коли до нього підійшли охоронці кафе та його засновник ОСОБА_2., ОСОБА_1 умисно вдарив ОСОБА_2. пляшкою по руці, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження. Хуліганські дії ОСОБА_1 продовжувалися до 1 год. 20 хв. 09 березня 2007 року і були припинені внаслідок того, що ОСОБА_2. та охоронець закладу ОСОБА_3 вивели його з приміщення кафе.

У апеляційному порядку вирок оскаржено не було.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про надання йому захисника та про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4., не роз'яснив йому вимоги ст. 299 КПК України, що призвело до постановлення незаконного вироку по справі. Посилається на те, що суд призначив йому покарання, не передбачене санкцією ч.1 ст. 296 КК України. Просить вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково та призначити йому покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік із застосуванням до ОСОБА_1 ст. 75 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на доказах, досліджених судом у відповідності до вимог закону на підставі ч. 3 ст. 299 КК України, зокрема, на показаннях самого ОСОБА_1, який у судовому засіданні повністю визнав свою вину та розповів про обставини вчинення злочину, і є правильними.

До касаційної скарги ОСОБА_1 долучив копію свого клопотання від 19.10.2007 року, адресованого місцевому суду, в якому він просив надати йому захисника за призначенням та викликати в судове засідання свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5, які б могли підтвердити його невинуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.

Разом з тим, відповідно до протоколу судового засідання, зауваження на який учасниками процесу не подавалися, та згідно з розпискою ОСОБА_1, наявною в матеріалах справи (а.с.117, 118), при розгляді справи в суді 25.07.2008 року ОСОБА_1, повністю визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, та не заперечуючи фактичні обставини справи, погодився на дослідження доказів відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України, зміст якої йому був належним чином роз'яснений.

При цьому ОСОБА_1 подане ним раніше клопотання не підтримав і, висловивши бажання захищати свої інтереси самостійно, не просив про надання йому захисника та про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4., оскільки фактичні обставини справи ним не заперечувалися.

Суд, дотримуючись вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі й права ОСОБА_1 на захист, дослідив докази у порядку ч.3 ст. 299 КПК України, а тому посилання засудженого про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущене судом у цій частині, безпідставні.

Разом з тим, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд неправильно застосував кримінальний закон.

Так, відповідно до санкції ч.1 ст. 296 КК України, хуліганство карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років.

Суд, визнавши ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, призначив йому більш суворе покарання, яке не передбачено санкцією ч.1 ст. 296 КК України, тобто у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає зміні з призначенням засудженому покарання у виді обмеження волі, оскільки штраф та арешт є покараннями, які належить відбувати реально, і до яких не застосовується ст. 75 КК України; у разі призначення штрафу або арешту виключається можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, чим погіршується його становище.

Підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на нове розслідування, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити: замість призначеного йому за ч. 1 ст. 296 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік призначити засудженому за цим законом покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.