Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 14 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3та захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_3

встановила:

вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2008 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця села Чорниводи Городоцького району Хмельницької області, мешканця міста Городка Хмельницької області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 13 років.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3на користь ОСОБА_5 10 737 гривень 10 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд Хмельницької області своєю ухвалою від 14 травня 2008 року вирок змінив і в порядку ст. 365 КПК України включив з мотивувальної частини рішення про вчинення ОСОБА_3 01 червня та 06 грудня 2006 року суспільно небезпечних дій щодо потерпілої ОСОБА_4 У решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3визнано винним у тому, що він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, 01 травня 2007 року близько 01 години на вулиці Шкільній в селі Чорниводи Городоцького району Хмельницької області на ґрунті особистих неприязних відносин численними ударами ножа в область тулуба умисно вбив свою колишню дружину ОСОБА_4

Як убачається зі змісту касаційної скарги та доповнень до неї, засуджений ОСОБА_3. просить скасувати судові рішення та закрити справу за недоведеністю його участі у злочині. Своє прохання мотивує тим, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено однобічно, неповно, з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях. Зазначає, що вбивства не вчиняв, визнавальні показання під час досудового слідства давав внаслідок застосування до нього недозволених методів ведення слідства з боку працівників міліції. У справі немає достовірних доказів його винуватості в убивстві. Коли переглядався вирок в порядку апеляційного провадження, незважаючи на його клопотання виклик у судове засідання, апеляційний суд розглянув справу без нього.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1., навівши своє трактування фактичних обставин справи, зазначає, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено однобічно, неповно, з обвинувальним ухилом. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зроблені без урахування показань засудженого про його непричетність до злочину. Не було дано оцінки тому, що докази, покладені в основу обвинувачення, здобуті з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Під час перегляду справи апеляційний суд усупереч ст. 377 КПК України не зазначив підстав, через які визнав доводи апеляцій засудженого необґрунтованими. Просить судові рішення скасувати та закрити справу за недоведеністю участі ОСОБА_3 вбивстві.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування захисника ОСОБА_1 який просив задовольнити скарги, потерпілої ОСОБА_2 яка просила судові рішення залишити без зміни, висновок прокурора Кравченко Є.С. про безпідставність доводів касаційних скарг, після перевірки матеріалів справи, колегія дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на такі міркування.

Відповідно до положень ст.ст. - 16-1, 323 та ст. 377 КПК України при перевірці законності та обґрунтованості вироку апеляційний суд, дотримуючись засад диспозитивності, рівності та змагальності, повинен з'ясувати не тільки те, чи в установленому кримінально-процесуальним законом порядку органи досудового слідства здобули докази обвинувачення, чи повно, всебічно та об'єктивно вони були оцінені судом і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано кримінальний закон, але також перевірити заперечення сторони захисту висновків суду й у разі незгоди з ними, зазначити підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Недотримання цих вимог закону є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.

При перегляді даної справи вказані вимоги закону в повному обсязі не були дотримані.

Як убачається зі змісту ухвали, апеляційний суд, пославшись в основному на зазначені у вироку докази, погодився з висновками місцевого суду, й поверхово позначив свою позицію щодо окремих доводів апеляційних скарг засудженого ОСОБА_3та захисника ОСОБА_1 Але поряд з тим, не зазначив ґрунтовних мотивів спростування на всі доводи апеляцій.

Зокрема, в ухвалі не наведено мотивів незгоди з доводами апеляцій про те, що у ОСОБА_3 не було причин убивати потерпілу ОСОБА_4, з якою він не ворогував, напередодні злочину не зустрічався, фактично не цікавився її особистим життям, незадовго до злочину не розшукував і не розпитувався про неї, принаймні тоді, коли приходив до неї додому відвідати дитину.

Не дано оцінки й твердженням скарги захисника про відсутність у ОСОБА_3об'єктивної можливості вчинити злочин за поставлених йому в провину обставин справи. Йдеться про описані у скарзі хронологію перебігу події, що передувала злочину, з огляду на яку захисник обстоює думку, що ОСОБА_3. реально не міг перебувати на місці злочину в час його скоєння.

Не погоджуючись з тим, що суд поклав в основу обвинувачення визнавальні показання ОСОБА_3 дані ним під час досудового слідства, захисник, зіставивши їх з іншими фактичним обставинами справи, вказав на розбіжності між ними, які стосуються події злочину й з'ясування яких має значення для прийняття правильного рішення у справі. Ці розбіжності, зокрема, щодо часу очікування потерпілої після роботи, місця зустрічі з нею, виявлення знаряддя злочину - ножа, в протилежному, а не в тому місці, на яке вказав ОСОБА_3., локалізації тілесних ушкоджень на тілі потерпілої ОСОБА_4 та інші, суд не з'ясував й не навів мотивів спростування.

Не міститься мотивів спростування відносно посилань апелянтів на відсутність на одязі ОСОБА_3значної кількості плям крові потерплої, які, на думку сторони захисту, мали б там бути, враховуючи, що поставлений в провину ОСОБА_3 посіб убивства, пов'язаний з великим виділенням крові. Не виявлено під нігтьовим ложем відповідно ОСОБА_3та потерпілої вмісту клітин епітелію чи крові один одного, тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_3 які б мали бути під час захисту потерпілої від нападника.

В якості доказів обвинувачення суд послався на показання свідка ОСОБА_6. про те, що пошукова собака із слідів, виявлених на місці події привела працівників міліції до місця проживання ОСОБА_3 Апелянти поставили під сумнів достовірність цих свідчень й зазначили, що ці сліди могла залишити особа, які раніше приходила додому до засудженого. Зокрема, як убачається із показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8., приблизно о 3-ій годині ночі, тобто ще до 4-ої години 15 хвилин - часу, коли була застосована пошукова собака, до них додому приходили працівники міліції й розшукували ОСОБА_3за підозрою у скоєнні злочину. На ці доводи скарги в ухвалі не наведено мотивів спростування.

Як убачається з матеріалів справи, після того, як потерпіла ОСОБА_4. прийшла додому з роботи, її хтось викликав на вулицю. Невстановлена особа з вулиці постукала у вікно й повідомила, що ніби потерпіла не зачинила крамницю. Із того місця, де знаходилася ОСОБА_4., коли її викликали, за обставин, що відповідали тодішній обстановці, можна побачити того, хто викликав потерпілу. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2повідомила, що якщо б її дочку ОСОБА_4 викликав ОСОБА_3., вона б сама з будинку не вийшла. В апеляції захисник ОСОБА_1. звернув увагу на ці обставини, проте щодо них в ухвалі не наведено відповідних обґрунтувань.

Також не наведено спростувань й відносно тверджень апелянтів про те, що ОСОБА_3ні по дорозі до місця злочину, ні неподалік нього, ні після злочину ніхто не бачив, хоча майже відразу знайшлися особи, які виявили тіло ОСОБА_4

Обстоюючи той факт, що ОСОБА_3 не знаходився на місці злочину й, очікуючи потерпілу в названому ним місці, не міг курити сигарети, захисник послався на дані судово-медико-біологічної експертизи недопалків, вилучених з цього місця під час огляду місця події, якою категорично стверджується, що виявлені на ній сліди слини належать не ОСОБА_3., а іншій особі. Дані висновків зазначеної експертизи й посилання на неї захисника в ухвалі суду фактично залишилися неспростовними.

Не містить ухвала ґрунтовних мотивів й щодо інших доводів апелянтів, зокрема, стосовно достовірності даних протоколу огляду місця події, встановлення індивідуальних ознак використання знаряддя злочину - ножа, даних про можливу причетність до злочину іншої особи (осіб).

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів захисника ОСОБА_1 та ОСОБА_3щодо застосування працівниками міліції незаконних дій під час досудового слідства, апеляційний суд обмежився формулюванням того, що ці дані були предметом перевірки прокуратури й суду. Проте в ухвалі не наведено докладних мотивів щодо наявних у матеріалах перевірки даних висновку судово-медичної експертизи про отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень під час його перебування у райвідділі міліції й, що локалізація цих ушкоджень, не виключає їх спричинення описаним засудженим способом.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого, серед іншого, слід перевірити зазначені в касаційних скаргах та доповненнях до них доводи, зокрема, з'ясувати зміст і спрямованість умислу винного, встановити особу, яка викликала потерпілу ОСОБА_4 з будинку у ніч вбивства, а також особу, яка повідомила подружжя ОСОБА_7 про злочин, і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_3та захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 травня 2008 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.