Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Сороки М. О., Шведа Е. Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Тернопільської митниці ДФС на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0043/40300/15 від 06 травня 2015 року.

В мотивування позову зазначає, що в ході митного оформлення вантажного автомобіля Peugeot Boxer, 2006 року випуску, відповідачу було надано митну декларацію, в якій вказано митну вартість транспортного засобу у сумі 23987,39 гривень.

Вважаючи, що позивачем неправомірно зменшено розмір належних до сплати митних платежів, органом доходів і зборів прийнято постанову № 0043/40300/15, у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 7566,15 гривень.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови від 06 травня 2015 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову Тернопільської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0043/40300/15 від 06 травня 2015 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статті 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7566 гривень 15 копійок.

У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з митною декларацією № 403000006/2013/905186 від 24 серпня 2013 року через пункт пропуску, розташованому на митному кордоні "Шигені-Медика" митного поста "Шигені" Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт товар - вантажний автомобіль Peugeot Boxer, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, загальною вартістью 2200 Євро, що за курсом Національного банку України на день подання митної декларації становила 23454,34 гривень.

Разом з цим, в нарахування та сплату митних платежів позивачем зазначено суму ввізного мита 2398,74 грн. та податку на додану вартість - 5277,23 гривень.

В ході проведеної перевірки 06 січня 2015 року органом доходів і зборів отримано лист-відповідь митної служби Королівства Данії від 21 грудня 2014 року за № 14-14-02249963 та додані до неї відповідь адміністрації податкової та митної служби Данії від 17 квітня 2014 року № 14-0388013 разом з митною декларацією від 22 серпня 2013 року № 13DK003100285769B4 та рахунок-фактурою від 22 серпня 2013 року № 106138.

Так, з вищенаведених документів вбачається, що відправником автомобіля PEUGEOT BOXER, 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_1 є компанія KJ ENUROS ApS, Gortlervej 1, 8800 Viborg, а отримувачем зазначено ОСОБА_3 АДРЕСА_1 (ОСОБА_3, АДРЕСА_1).

Вартість вищевказаного автомобіля становить 22300 датських крон, що за курсом Національного банку України на день подання митної декларації становить 31870,13 гривень. На підставі зазначеного нараховані митні платежі повинні становити по ввізному миту 3187,01 грн., по податку на додану вартість 7011,43 гривень.

Отже, загальна сума неправомірного зменшення розміру належних до сплати митних платежів становить 2522,05 грн., в тому числі по ввізному миту 788,27 грн. та по податку на додану вартість - 1733,78 гривень.

З урахуванням наведених обставин, відповідачем прийнято постанову № 0043/40300/15 від 06 травня 2015 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статті 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7566,15 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що надання органу доходів і зборів рахунку-фактури від 22 серпня 2013 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 00524101/01901989 та специфікації № 22/08/2013-1 до контракту № 01/03 від 10 листопада 2010 року не може свідчити про спрямованість дій позивача на неправомірне зменшення розміру належних до сплати митних платежів.

Таку позицію Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підтримав і Львівський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів попередніх інстанцій вважає обґрунтованими та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Загальні положення щодо порушень митних правил та відповідальності за них містяться у розділі XVIII Митного кодексу України (4495-17) (далі - МК України (4495-17) ).

Зокрема, у частині першій статті 458 МК України вказано, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Приписами статті 485 МК України передбачена відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, в тому числі за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до органу доходів і зборів у пункті пропуску "Шигені-Медика" рахунок-фактуру від 22 серпня 2013 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 00524101/01901989 та специфікацію № 22/08/2013-1 до контракту № 01/03 від 10 листопада 2010 року, які містяться в матеріалах справи.

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що надання позивачем вищенаведених документів не може свідчити про спрямованість його дій на неправомірне зменшення розміру належних до сплати митних платежів, що є обов'язковою ознакою порушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Разом з цим, Тернопільською митницею ДФС не додано належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 незаконно ввіз на територію України автомобіль PEUGEOT BOXER, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Відповідно до статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Аналізуючи вищенаведені обставини та враховуючи відсутність у діях позивача умисного неправомірного зменшення розміру належних до сплати митних платежів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про неправомірність прийнятої контролюючим органом постанови у справі про порушення митних правил № 0043/40300/15 від 06 травня 2015 року відносно ОСОБА_1, в той час як автомобіль адресовано іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222- 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Тернопільської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.