Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 9 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 20 серпня 2007 року за ч. 5 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки шість місяців,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком, покаранням призначеним за попереднім вироком від 20 серпня 2007 року, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, 30 липня 2006 року, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2105 р. н. НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з мопедом "Ямаха", під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок ДТП водію ОСОБА_2 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажиру мопеда ОСОБА_3 - тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону, оскільки всупереч вимогам ст. 75 КК України суд звільнив засудженого від відбування додаткового покарання. Просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив задовольнити касаційне подання, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Звільнити особу від відбування іншого виду покарання з випробуванням суд не вправі.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7 (v0007700-03) , при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням призначені відповідно до ст. 77 КК України додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.

Проте, як видно з оскаржуваного вироку, суд, призначивши ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки, всупереч вимогам закону звільнив засудженого від відбування цього виду покарання.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.