Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 07 квітня 2009 року справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3., захисника ОСОБА_6. в інтересахОСОБА_4 потерпілої ОСОБА_5. на вирок апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2008 року щодо ОСОБА_3. іОСОБА_4

вироком апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2008 року

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України,

уродженця та мешканця м. Шепетівки Хмельницької

області, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89КК України не судимого,

та

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України,

уродженця та мешканця м. Шепетівки Хмельницької

області, одруженого, не працюючого, не судимого, -

засуджено кожного:

- за ч. 2 п. п. 1, 12 ст. 115 КК України - на 15 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання кожному визначено з 12.09.2008 року із зарахуванням у цей строк час перебування під вартою з 31.12.2007 року по 11.09.2008 року включно.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3. і ОСОБА_4. солідарно:

- на користь потерпілої ОСОБА_5. - 12404 грн. 25 коп. матеріальної

шкоди та 50000 грн. моральної шкоди;

- на користь ОСОБА_1. - 2761 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн.

моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3. та ОСОБА_4. визнано винуватими у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства двох осіб - ОСОБА_6. і ОСОБА_7. за таких обставин.

30 грудня 2007 року біля 1 год. ОСОБА_8., будучи в стані алкогольного сп'яніння, по дорозі додому на вул. Економічній в м.Шепетівка Хмельницької області зустрів свого знайомого ОСОБА_4., який також перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Проходячи по вул. Економічній через неогороджену територію пилорами, вони підійшли до сторожового вагончику, в якому знаходився ОСОБА_5., із яким ОСОБА_8. напередодні домовився про отримання дерев'яних відходів, передавши йому за це пляшку горілки та продукти харчування. Для з'ясування, коли можна забрати відходи деревини, ОСОБА_8. зайшов у вагончик, аОСОБА_3. залишився на вулиці.

У вагончику в цей час перебували ОСОБА_5. і його знайомий ОСОБА_5, які були в стані алкогольного сп'яніння. Під час розмови між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виникла суперечка, оскільки ОСОБА_5. став вимагати доплати у виді горілки або грошей, а, отримавши відмову в цьому, - став ображати ОСОБА_3. та членів його сім'ї. У ході штовханини, яка виникла на ґрунті неприязних стосунків, ОСОБА_8. випадково скинув на підлогу вагончика телевізор, після чого вийшов на вулицю.

За ним прослідував ОСОБА_5.. На вулиці між ним і ОСОБА_6 виникла сварка і бійка, під час якої ОСОБА_8. завдавОСОБА_7 ударів руками по голові й тулубу, заподіявши легкі тілесні ушкодження у виді синців та ран в області ока, носа, губи, грудної клітки, правої кисті.

У процесі бійки у ОСОБА_3. виник умисел на вбивство ОСОБА_6. та ОСОБА_7., до якого також виникла неприязнь.

Реалізуючи цей умисел і діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3., який приєднався до дій ОСОБА_3., останній забіг у вагончик, схопив там кухонного ножа, вибіг з ним на вулицю, де біля дверейОСОБА_3. утримував ОСОБА_6., та з метою вбивства завдав ножемОСОБА_7численні удари в область живота і шиї, заподіявши одинадцять ран шиї з ушкодженням м'язів та судин, дві проникаючі рани живота, що супроводжувалось розвитком гострої крововтрати і геморагічного шоку, від чого на місці події настала смерть ОСОБА_6.

У цей час з вагончика вийшов ОСОБА_5, і ОСОБА_8., продовжуючи дії, спрямовані на вбивство двох осіб, передав кухонний ніж ОСОБА_3, який, виконуючі заздалегідь обумовлені дії, цим же ножем умисно завдав ОСОБА_6. чисельні удари в область грудної клітки та шиї, заподіявши сім ран шиї з ушкодженням судин та трахеї, рани на лівій щоці, задній поверхні грудної клітки, проникаючу в плевральну та черевну порожнину, рану лівої поперекової ділянки, проникаючу в черевну порожнину, що супроводжувались гострою крововтратою і геморагічним шоком і призвели до смерті ОСОБА_7. на місці події.

Після скоєних вбивствОСОБА_4. іОСОБА_3. кухонний ніж викинули в зруйноване приміщення ферми, яка розташовувалась неподалік від пилорами, а самі з місця події втекли.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_5., не оспорюючи правильність засудження ОСОБА_3. і ОСОБА_4. за ч. 2 п.п. 1,12 ст. 115 КК України, в той же час просить вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування для пред'явлення засудженим обвинувачення ще й за ч. 2 п. п. 4, 9 ст. 115 КК України, оскільки вважає, що вони діяли з особливою жорстокістю, а її батька ОСОБА_7. вбили з метою приховати вчинене вбивство ОСОБА_6.

Потерпіла посилається й на те, що судом призначено засудженим надмірно м'яке покарання, та безпідставно її позов про відшкодування моральної шкоди на суму 70000 грн. судом задоволене частково в сумі 50000 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_3. з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неповнотою та однобічністю судового розгляду справи.

Своє прохання мотивує тим, що суд неналежно перевірив доводи підсудного про застосування до нього на досудовому слідстві недозволених методів слідства, зокрема, з обставин написання ОСОБА_6 явки з повинною суд допитав свідкаОСОБА_5., який до цього не причетний, а в допиті причетної особи - ОСОБА_7безпідставно відмовив. Також вважає, що по справі не було допитано важливого свідка - ОСОБА_6, а вирок суду ґрунтується на недопустимих та непрямих доказах, якими є висновки трасологічної експертизи сліду взуття (т.1 а.с. 107-140), цитологічної експертизи крові на ножі (т.1 а.с. 131-134), судово-медичної експертизи ОСОБА_3. (т.2 а.с. 124), імунологічної експертизи крові на куртці ОСОБА_3. (т.2 а.с. 144-145), яка за показаннями свідків - понятих ОСОБА_8. і ОСОБА_10. була вилучена у засудженого з порушенням вимог ст.ст. 181, 183, 186 КПК України.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6. просить вирок суду щодо ОСОБА_4. скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним встановленням судом фактичних обставин справи, неповнотою та однобічністю її судового розгляду та допущеними судом істотними порушеннями кримінально-процесуального закону.

Зокрема, вказує на те, що за даними огляду трупів загиблих вони померли в різний час - один вночі, а другий - вранці ІНФОРМАЦІЯ_1року, тобто тоді, колиОСОБА_3. за показаннями ОСОБА_12.,ОСОБА_10 ОСОБА_11. мав алібі.

Зазначає, що до ОСОБА_4. було застосовано недозволені методи слідства, внаслідок яких він обмовив себе у вчиненні злочину, а тому ці його показання не можна було використовувати у вироку.

Посилається й на те, що вилучений без участі ОСОБА_3. та ОСОБА_4. ніж, який не був наданий їм на впізнання, не можна було піддавати експертним дослідженням та визнавати допустимим доказом по справі.

Вказує, що суд допустив неповноту дослідження обставин справи тим, що відмовив у встановленні, виклику й допиті свідків на підтвердження наявності у вагончику ножа, його належності, подальших обставин його виявлення та опечатування, наявності на ньому слідів крові, що мало значення для перевірки правильності висновків цитологічної експертизи.

Також захисник вважає, що суд дав невірну оцінку даним протоколу вилучення черевиків уОСОБА_4 що було здійснено 05.01.2008 року з порушенням вимог кримінально-процесуального закону (без упакування й опечатування), та висновку імунологічної експертизи цього взуття, яке могло бути заплямовано кров'ю не загиблих, а іншої людини, або за інших обставин.

Захисник вказує й на те, що для перевірки доводів ОСОБА_4. про спалення ним свого одягу суду належало дослідити попіл, вилучений з грубки за місцем проживанняОСОБА_4 чого зроблено не було, окрім того, не перевірено дотримання вимог ст. 178 КПК України при здійсненні виїмки цього доказу з житла ОСОБА_4.

Зазначає захисник і про те, що суд безпідставно визнав недопалки та експертизу по них доказами виниОСОБА_4 оскільки за даними протоколу огляду місця події вилучення недопалків не зафіксовано.

Стверджує, що оскільки свідки ОСОБА_14., ОСОБА_15 ОСОБА_16. у судовому засіданні на підставі ст. 63 Конституції України відмовились давати показання, суд був не вправі оголошувати їх показання, дані на досудовому слідстві.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисникаОСОБА_2. на підтримання своєї касаційної скарги в інтересах ОСОБА_3.; пояснення засудженого ОСОБА_3., який заперечував своє перебування на місці злочину ІНФОРМАЦІЯ_1року і свою причетність до нього та просив задовольнити касаційну скаргу свого захисника; пояснення засудженогоОСОБА_4 який частково підтримав касаційну скаргу свого захисника ОСОБА_6. і, не оспорюючи того, що він разом з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1року вбили двох людей - ОСОБА_6. та ОСОБА_7., зазначив, що у них не було попередньої змови на це і вони діяли у стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок неправомірної поведінки загиблих, а тому просив вирок суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд або змінити, перекваліфікувавши його дії на ст. 116 КК України як умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, з пом'якшенням призначеного йому покарання; пояснення потерпілого ОСОБА_1. із запереченнями проти касаційних скарг; думку прокурора, який просив касаційні скарги залишити без задоволення, а вирок щодо засуджених без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3. і ОСОБА_4. в умисному вбивстві ОСОБА_6. та ОСОБА_7. за попередньою змовою групою осіб, вчиненому за обставин, встановлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.

Зокрема, як видно з протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_1року, на території пилорами АДРЕСА_1біля сторожового вагончику було виявлено трупи ОСОБА_7. та ОСОБА_6. з ознаками насильницької смерті, а у вагончику - скинутий на підлогу телевізор. З місця події вилучено слід протектора взуття, недопалки сигарет.

При цьому є безпідставним твердження захисника ОСОБА_6. в касаційній скарзі про те, що в протоколі огляду місця події не було зафіксовано вилучення недопалків з вагончика та біля нього, оскільки про їх вилучення прямо зазначено в тексті протоколу огляду місця події (т.1 а.с. 34, 35).

Згідно з висновками судово-медичних експертиз у ОСОБА_6. виявлено численні колото-різані поранення шиї з ушкодженням м'язів та судин, дві проникаючі рани живота, які виникли від дії односторонньо загостреного клинка ножа, та численні ушкодження у виді синців, саден і ран на обличчі, грудній клітці і правій кисті, які виникли від дії тупих твердих предметів, а у ОСОБА_7. - численні колото-різані поранення шиї з ушкодженням м'язів, судин та трахеї, рану лівої щоки, проникаючі рани задньої поверхні грудної клітки зліва та лівої поперекової ділянки, які виникли від дії односторонньо загостреного клинка ножа. Смерть обох потерпілих настала в один і той же проміжок часу від проникаючих ножових поранень шиї, живота і грудної клітки, що супроводжувались гострою крововтратою і геморагічним шоком.

Доводи захисника ОСОБА_6. у касаційній скарзі про те, що експертом на місці події не було встановлено значних трупних плям у ОСОБА_7., що могло свідчити про його загибель пізніше ОСОБА_6., тобто під ранок, що начебто спростовує висновки судово-медичних експертиз про їх загибель вночі та підтверджує алібі ОСОБА_4. на час загибелі ОСОБА_7. вранці ІНФОРМАЦІЯ_1року, є припущеннями, які не ґрунтуються на матеріалах справи. Ці доводи спростовані показаннями експерта ОСОБА_6. в судовому засіданні, згідно з якими кількість трупних плям залежала від ряду факторів, зокрема, кровонаповненості організму, обсягу крововтрати тощо, однак це не вплинуло на правильність висновків експертизи щодо часу загибелі ОСОБА_7 та ОСОБА_6., а показання свідків - родичів ОСОБА_7. щодо алібі останнього були перевірені судом і обґрунтовано визнані недостовірними.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_8. таОСОБА_3., будучи допитаними по справі як на досудовому слідстві, так і в суді, давали непослідовні показання, спочатку повністю визнаючи свою вину у вбивстві двох сторожів, потім - заперечуючи свою причетність до цього, а в подальшому - знову визнаючи свою вину, однак з викладенням інших пом'якшуючих їх відповідальність обставин події, що судом обґрунтовано було визнано пов'язаним з виробленою ними позицією захисту, спрямованою на уникнення чи пом'якшення відповідальності за фактично скоєне.

Однак, незважаючи на зміну показань, ОСОБА_3. у своїй власноручній явці з повинною від 31.12.2007 року, при допиті 31.12.2007 року зазначав, що під час виниклої біля вагончика бійки ОСОБА_3. з одним сторожем (ОСОБА_7) з вагончика хотів вийти інший сторож (ОСОБА_5), до якого підбіг ОСОБА_8., а він -ОСОБА_3., бажаючи допомогтиОСОБА_5., став, застосовуючи фізичну силу, утримувати першого сторожа (ОСОБА_6.) до тих пір, поки ОСОБА_8. не повернувся з вагончика з ножем і не завдав цьому сторожу ударів ножем по тулубу та в шию, перерізавши її. Коли з вагончика вийшов інший сторож (ОСОБА_5), ОСОБА_8. передав йому - ОСОБА_3 ножа, яким він -ОСОБА_3. завдав ударів цьому сторожу (ОСОБА_6.) по тілу та в шию, перерізавши її. Після цього він віддав ножа ОСОБА_5., який викинув його. Вбивши сторожів, вони пішли додому до ОСОБА_4 де ОСОБА_8. помив руки та взуття й пішов до себе додому, аОСОБА_3. спалив у грубі свої светр, штани та рукавиці. При цьому ОСОБА_4. детально описав ніж, яким було вбито сторожів, та вказав місце, куди цей ніж було викинуто. Окрім того, він не заперечував, що як він, так і ОСОБА_8. перебували в стані алкогольного сп'яніння.

У своєму зверненні до Верховного Суду України, якеОСОБА_3. підтримав в засіданні суду касаційної інстанції (т.4 а.с. 252-258), він по суті підтвердив зазначені вище показання і вказав, що, будучи в стані сильного душевного хвилювання внаслідок неправомірної поведінки ОСОБА_6., який ображав ОСОБА_3., та неправомірних дій ОСОБА_7., який, тримаючи в руках палку, з погрозами наближався до нього та ОСОБА_3., який ножем завдавав ударів ОСОБА_7., він -ОСОБА_3. схопив ножа, кинутого йому ОСОБА_6 зі словами пропозиції застосувати його щодо сторожа, та завдав цим ножем ударів ОСОБА_6., вбивши останнього.

ОСОБА_8. також на досудовому слідстві в своїй явці з повинною 31.12.2007 року, при неодноразових допитах 02.01.2008 року, 05.01.2008 року, 28.01.2008 року за участю різних захисників, у тому числі й захисника ОСОБА_2, при відтвореннях обстановки та обставин події з відеозаписом від 02.01.2008 року і 01.02.2008 року, при очній ставці з ОСОБА_3. від 12.05.2008 року, визнавав факт вбивства ним і ОСОБА_3. двох сторожів, детально викладаючи обставини вчинення ними у стані алкогольного сп'яніння цього злочину, його мотиви та описуючи знаряддя злочину - кухонний ніж. Окрім того, він добровільно видав органам досудового слідства свій одяг і взуття, в якому був вдягнутий в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_1року, у тому числі випрані светр та штани.

Ці показання ОСОБА_8. підтверджував у заяві на ім'я начальника Шепетівського відділу міліції від 02.01.2008 року, при розгляді судом 03.01.2008 року питання про обрання йому запобіжного заходу у виді взяття під варту, при проведенні щодо нього судової психолого - психіатричної експертизи.

Доводи засуджених та їх захисників про те, що до ОСОБА_4. та ОСОБА_3. застосовувались недозволені методи слідства, внаслідок чого вони обмовили себе і один одного, були ретельно перевірені як під час досудового слідства, так і судом, і обґрунтовано визнані такими, що не відповідали дійсності, оскільки застосування таких методів спростовано показаннями працівників міліції свідків ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19 показаннями родичів засуджених - свідків ОСОБА_20., ОСОБА_21, висновками судово-медичних експертиз щодо ОСОБА_3. і ОСОБА_4. та показаннями судово-медичного експерта про відсутність у останніх після дачі визнавальних показань будь-яких тілесних ушкоджень, а також іншими доказами, наведеними у вироку. За результатами перевірки зазначених доводів на досудовому слідстві було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції, і ця постанова ніким не оскаржена.

Твердження захисника ОСОБА_2 про те, що при перевірці доводів ОСОБА_3. про застосування до нього недозволених методів при написанні ним явки з повинною суд безпідставно допитав свідкаОСОБА_5. замість ОСОБА_20та безпідставно оголосив показання останнього в судовому засіданні, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки свідокОСОБА_5. допитувався судом лише з обставин проведення ним допиту ОСОБА_3., під час якого той визнавав свою вину, а не з обставин написання ОСОБА_6 явки з повинною, а показання свідка ОСОБА_19 який відбирав явку у ОСОБА_3., були оголошені судом відповідно до вимог ст. 306 КПК України.

Належно оцінивши зазначені докази, суд дійшов обґрунтованого висновку про надуманість доводів про застосування до ОСОБА_3. та ОСОБА_4. недозволених методів слідства і обмову ними себе при дачі показань про свою причетність до вбивства двох осіб і обставин цього.

Ретельно проаналізувавши визнавальні показання ОСОБА_3. таОСОБА_4 суд обґрунтовано визнав їх достовірними і поклав в основу вироку, оскільки вони містили дані, які не були відомі органам досудового слідства, однак у подальшому знайшли своє підтвердження іншими зібраними по справі доказами.

Так, свідки ОСОБА_16, ОСОБА_14., ОСОБА_15ОСОБА_21 - родичі ОСОБА_3. на досудовому слідстві і частково в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_8. в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_1року дома не ночував, повернувся під ранок, на його одязі були плями крові, а тому мати цей одяг випрала. В подальшому ОСОБА_8. був знервованим, визнавав, що, будучи у нетверезому стані, разом із ОСОБА_3. вбив двох сторожів, при чому він зарізав ОСОБА_6., аОСОБА_3. - ОСОБА_7.

Та обставина, що ОСОБА_14., ОСОБА_15ОСОБА_8. у судовому засіданні, посилаючись на ст. 63 Конституції України, відмовились від дачі показань щодо ОСОБА_3., не перешкоджало суду оголосити їх показання, дані під час досудового слідства, що суд і зробив, оскільки ці показання вони давали після роз'яснення їм положень ст. 63 Конституції України і підтвердили їх в суді.

СвідокОСОБА_21- дружинаОСОБА_4 будучи допитаною в судовому засіданні, підтвердила, щоОСОБА_3. палив у грубі свої речі, зокрема, рукавиці, що відповідало даним його явки з повинною та показанням при допиті 31.12.2007 року.

Встановлення цієї обставини зазначеними доказами не потребувало обов'язкового експертного дослідження вилученого з груби за місцем проживання ОСОБА_4. попелу, на чому наполягає захисник ОСОБА_6. у касаційній скарзі.

За даними явки з повинною ОСОБА_4. було 31.12.2007 року проведено додатковий огляд місця події, під час якого в місці, зазначеному ОСОБА_3., було виявлено та вилучено кухонний ніж з плямами, схожими на кров, який за ознаками співпадав з описанням, наданим ОСОБА_3. і ОСОБА_6.

Та обставина, що вилучення ножа було здійснено без участі ОСОБА_4. та ОСОБА_3. та ніж не було пред'явлено їм на впізнання, не свідчить про недопустимість визнання даних додаткового огляду місця події і ножа доказами по справі, оскільки кримінально-процесуальний закон не передбачає обов'язкової участі підозрюваних у проведенні додаткового огляду місця події, а ніж був оглянутий у судовому засіданні з участю ОСОБА_4. і ОСОБА_3., які ніяких заперечень щодо нього як знаряддя злочину не висловили.

З огляду на це, не було необхідності й в з'ясуванні, кому належав, як опинився у вагончику і де саме знаходився ніж до використання його при завданні ударівОСОБА_7та ОСОБА_6., на чому наполягав захисник ОСОБА_6.

З висновку криміналістичної експертизи зазначеного ножа та клаптиків шкіри загиблих зі слідами пошкоджень видно, що всі пошкодження на шкірі утворилися від дії одного й того ж травмуючого предмету типа клинка ножа, яким як за ознакою наявності сполук заліза, так і за конструктивними ознаками міг бути кухонний ніж, наданий на дослідження.

Згідно з цитологічною експертизою, на ножі виявлено сліди крові, яка могла виникнути за рахунок крові ОСОБА_7. та ОСОБА_6., що підтверджувало показання ОСОБА_3. та ОСОБА_4. про застосування ножа щодо обох сторожів.

Зазначення в цій же експертизі, що в помарці крові на ножі було виявлено антиген Н, наявність якого не виключала можливості його утворення також за рахунок крові ОСОБА_4. та ОСОБА_3., у яких не встановлено тілесних ушкоджень, на що звертає увагу в касаційній скарзі захисник ОСОБА_2., не свідчить про недостовірність висновку цієї експертизи щодо наявності на ножі крові загиблих, оскільки вона в цій частині повністю узгоджується з вище наведеними доказами про використання ножа засудженими як знаряддя вбивства двох осіб.

З матеріалів справи також видно, що в результаті експертних досліджень виданого ОСОБА_6 одягу та взуття та вилучених у ОСОБА_4. дублянки та зимових чобіт, в які він був вдягнутий у ніч на ІНФОРМАЦІЯ_1року, встановлено, що на зимовій куртці ОСОБА_3. та на зимових чоботах ОСОБА_4. виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_7. та ОСОБА_6. не виключалось.

За висновками судової молекулярно-генетичної експертизи на черевиках ОСОБА_4. виявлено генетичні ознаки слідів крові ОСОБА_7..

Згідно з висновком трасологічної експертизи, відбиток підошви взуття, вилучений при огляді місця події, міг бути залишений вилученими у ОСОБА_3. черевиками.

З висновку цитологічної експертизи видно, що в результаті дослідження недопалків цигарок, вилучених при огляді місця події з сторожового вагончика та біля нього, встановлено наявність на 4-х з них слини, походження якої від ОСОБА_4. не виключається, а на одному - слини, яка могла виникнути як відОСОБА_4 так і від ОСОБА_3.

Ці докази повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_3. та ОСОБА_4. щодо їх причетності до вбивства сторожів і обставин цього.

Твердження захисника ОСОБА_2 у касаційній скарзі, що куртка ОСОБА_3. була вилучена з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що начебто підтвердили свідки - поняті ОСОБА_9. і ОСОБА_10., а тому вона та висновок експертизи щодо крові на ній не могли бути визнані допустимими доказами по справі, є безпідставними.

Як видно зі справи, ОСОБА_9. і ОСОБА_10. брали участь як поняті при добровільній видачі ОСОБА_6 31.12.2007 року своїх речей - светру, штанів та зимових чобіт, а куртка була вилучена у ОСОБА_3. 02.01.2008 року згідно з постановою про виїмку в присутності інших понятих - ОСОБА_13. та ОСОБА_14. (т.2 а.с. 35, 128), а тому свідки ОСОБА_9. і ОСОБА_10. не могли дати будь-яких показань щодо обставин вилучення куртки і спростовувати правильність протоколу її вилучення, який складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.

Також безпідставним є і твердження захисника ОСОБА_6. про те, що при вилученні чобіт ОСОБА_4. були порушені вимоги кримінально-процесуального закону тим, що вони не були упаковані та опечатані.

Як видно з протоколу цієї слідчої дії, 05.01.2008 року у ОСОБА_4. було вилучено видані ним дублянка та зимові чорні чоботи, які відповідно до вимог кримінально-процесуального закону упаковані в картонний ящик і опечатані.

Доводи захисника ОСОБА_6. про те, що кров на чоботах ОСОБА_4. могла виникнути випадково і належати не загиблому, а сторонній людині, зокрема, опинитися на чоботах під час відбирання у ОСОБА_4. та ОСОБА_15 зразків крові, ретельно перевірялися судом і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки спростовані показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, які заперечили таку можливість, та висновком судово-імунологічної експертизи про те, що виявлена кров не могла належати ОСОБА_13

Та обставина, що у висновку трасологічної експертизи зазначено, що слід протектора взуття, вилучений при огляді місця події, міг бути залишений як черевиками, вилученими у ОСОБА_3. і наданими на дослідження, так й іншим взуттям, яке мало аналогічний малюнок протектора, не свідчить про недостовірність висновків цієї експертизи, на чому наголошує в касаційній скарзі захисник ОСОБА_2., оскільки висновки експертизи про відповідність сліду взуття черевикам ОСОБА_3. узгоджуються з іншими наведеними у вироку доказами, які оцінені судом у сукупності, і не спростовують висновків суду про присутність на місці злочину саме ОСОБА_3., а не іншої особи.

Також не заслуговує на увагу твердження касаційної скарги захисника ОСОБА_2 про неповноту дослідження обставин справи тим, що судом не було допитано свідка ОСОБА_6, який чув сварку сторожів пилорами 29.12.2007 року ввечері, оскільки, як видно з протоколу судового засідання, учасники судового процесу, в тому числі й захисник ОСОБА_2., не заперечували проти розгляду справи у відсутності свідка ОСОБА_6 (т.4 а.с. 191), показання якого не стосувалися подій, що сталися біля 1 год. ІНФОРМАЦІЯ_1року.

Відповідно до висновків психолого-психіатричних експертиз ОСОБА_8. таОСОБА_3. на момент учинення злочину психічними захворюваннями не страждали, розладів психічної діяльності не мали, могли усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Усі зазначені вище докази в їх сукупності підтверджують висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3. та ОСОБА_4. в заподіянніОСОБА_7та ОСОБА_6. з виниклих особистих неприязних стосунків несумісних із життям тілесних ушкоджень їх спільними, об'єднаними єдиним умислом, заздалегідь обумовленими і узгодженими діями, що супроводжувались взаємною підтримкою, закликами до позбавлення життя, передачею знаряддя злочину і застосування його однаковим способом для позбавлення життя двох осіб, і при цьому кожен з них виконав ту частину дій, які група вважала необхідними для реалізації спільного умислу на вбивство, й цього результату ними було досягнуто, тобто у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства двох осіб.

Твердження ОСОБА_3. про те, що він цього злочину не вчиняв і на місці події не був, та твердження ОСОБА_4. про те, що він не мав мотиву для вбивства, не перебував у попередній змові на це з ОСОБА_6, а вбивство сторожів він і ОСОБА_8. учинили в стані сильного душевного хвилювання внаслідок неправомірної поведінки потерпілих, є безпідставними й такими, що спростовані сукупністю вище наведених та змістовно викладених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку, правильно кваліфікувавши дії засуджених за ч. 2 п.п. 1, 12 ст. 115 КК України.

Підстав для перекваліфікації дій засуджених на ст. 116 КК України, як про це просивОСОБА_3. в суді касаційної інстанції, немає.

Також не встановлено підстав для направлення справи на нове розслідування для додаткової кваліфікації дій засуджених за ч. 2 п.п. 4, 9 ст. 115 КК України, як про це порушено питання в касаційній скарзі потерпілої ОСОБА_5., оскільки сама по собі кількість тілесних ушкоджень у ОСОБА_7. не свідчить про особливу жорстокість його вбивства та по справі не встановлено даних, що воно було учинено з метою приховати інший злочин. Окрім того, раніше потерпіла не порушувала зазначеного питання.

Покарання ОСОБА_5. і ОСОБА_3 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України в межах санкції закону, за яким їх засуджено, з урахуванням тяжкості вчиненого вперше злочину, даних про їх особи, сімейні обставини кожного та обтяжуючої їх покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Обставин, які б пом'якшували покарання, судом встановлено не було.

Підстав вважати, що призначене засудженим покарання є надмірно суворим, як про це вказують засуджені, чи надмірно м'яким, як про це зазначає потерпіла ОСОБА_5. у своїй касаційній скарзі, немає.

Призначене засудженим покарання є необхідним й достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5. про відшкодування їй заподіяної вбивством батька ОСОБА_7. матеріальної шкоди і моральної шкоди вирішений судом відповідно до вимог діючого цивільного та кримінально-процесуального законодавства з урахуванням обсягу матеріальних витрат, заявлених у позові і підтверджених доказами, а також з урахуванням моральних страждань потерпілої.

З огляду на це і виходячи із засад розумності та справедливості, суд правильно встановив розмір шкоди, що підлягала стягненню із засуджених солідарно на користь ОСОБА_5., а саме на відшкодування матеріальної шкоди - 12404 грн. 25 коп. і на відшкодування моральної шкоди - 50000 грн.

Підстав для скасування вироку в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5., як вона просить в касаційній скарзі, по справі не встановлено.

На законних підставах судом вирішені й інші заявлені по справі цивільні позови.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги потерпілої ОСОБА_5., захисниківОСОБА_2., ОСОБА_6. залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2008 року щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_3 - без зміни.