Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 07 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2008 року,

начальник відділення з розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Івано-Франківській області своєю постановою від 29 листопада 2006 року порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Приводом до порушення кримінальної справи був акт документальної виїзної планової перевірки, а підставами - встановлення в ході перевірки достатніх даних, що вказували на заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Івано-Франківський міський суд за результатами розгляду скарги

ОСОБА_1 своєю постановою від 07 лютого 2007 року скасував постанову начальника відділення слідчого відділу податкової міліції й відмовив в порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2008 року постанова суду залишена без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд. Посилається на те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій встановлені з порушенням вимог кримінально - процесуального закону та не відповідають матеріалам дослідчої перевірки, якими стверджується наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.ст. 94- 97, ч. 13 ст. - 236-8 КПК України суд має перевірити, зокрема, чи є у заяві чи повідомленні про злочин дані, які вказують на ознаки цього діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження у кримінальній справі.

Як убачається з матеріалів справи, підставами до порушення кримінальної справи в основному послужили дані документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ОСОБА_1 та прийняті й надіслані йому податкові повідомлення-рішення про сплату податку з доходу підприємця. Не погоджуючись з висновками акту та діями податкових органів, ОСОБА_1 оскаржив їх до місцевого господарського суду, рішенням якого податкові повідомлення-рішення були визнані недійсними, що у свою чергу вказує й на неправильність результатів акту перевірки, на підставі якого ці повідомлення приймались. Відповідно до законодавчого акту, яким регулюється порядок проведення процедури узгодження податкового зобов'язання, визнання судом податкових повідомлень недійсними свідчить про відсутність податкового зобов'язання платника податку перед бюджетом.

Проаналізувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріали дослідчої перевірки не містять даних, які б вказували на існування податкового зобов'язання та бажання ОСОБА_1 умисно ухилитись від його сплати, і, посилаючись на ці обставини, обґрунтовано вказав на відсутність підстав до порушення кримінальної справи.

Під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження суд другої інстанції не погодився з доводами прокурора й з наведенням переконливих мотивів залишив постанову суду без зміни.

Розгляд справи проводився в межах предмета судової перевірки, з додержанням вимог процесуального закону; висновки суду належним чином умотивовані.

Наведені в касаційному поданні твердження не спростовують висновків судових рішень, а тому є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на судові рішення за скаргою ОСОБА_1