КОСОБА_2ія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2007 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

немаючого судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком 7 років.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, 3 травня 2005 року ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_1, під час сварки з братом - ОСОБА_2 з метою вбивства, наніс останньому удар ножем, заподіявши потерпілому проникаючу колото-різану рану передньої поверхні грудної клітки зліва з пошкодженням міжреберних мілких судин та внутрішньої грудної артерії з подальшою внутрішньою плевральною значною кровотечею, що призвело до смерті ОСОБА_2

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1 зазначає, що судове слідство по справі проведено неповно та однобічно, з порушенням норм кримінально-процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції також проводився з порушенням норм КПК (1001-05) . Просить скасувати постановлені по справі судові рішення, а кримінальну справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 видно, що ввечері 3 травня 2005 року, знаходячись у своїй кімнаті, вони почули, як ОСОБА_1 по телефону викликав швидку. Свідок показав, що чув, як ОСОБА_1 сказав, що він ударив брата ножем і той стікає кров'ю. Коли ОСОБА_4 вийшов з кімнати, то побачив калюжу крові та ОСОБА_1, який витирав руки, його брат - ОСОБА_2, лежав поранений у своїй кімнаті.

Свідок ОСОБА_5 показала, що, приїхавши на виклик, побачила потерпілого - ОСОБА_2 з ножовим пораненням в області серця. При цьому брат потерпілого - ОСОБА_1 сказав, що він сварився з ОСОБА_2, була бійка, результатом якої стало ножове поранення.

Під час досудового слідства ОСОБА_1 давав показання про те, що ввечері 3 травня 2005 року між ним та братом була бійка. Він не пам'ятає, як у нього в руках опинився ніж та як він ударив ним брата, але потім побачив, що той лежить на підлозі весь в крові, після чого викликав швидку допомогу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи, на вилученій з місця події сорочці ОСОБА_1 виявлено кров, походження якої можливо від потерпілого ОСОБА_2

Згідно висновку судово-медичної експертизи, смерть потерпілого ОСОБА_2 сталася від геморогічного шоку, обумовленого колото-різаним пораненням передньої поверхні грудної клітки зліва з пошкодженням внутрішньої грудної артерії та міжреберних судин.

Згідно висновку стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, на час інкримінованого ОСОБА_1 діяння, останній міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, у стані фізіологічного афекту не перебував.

Таким чином, наведені, а також інші зібрані по справі докази, яким суд дав належну оцінку, свідчать про обґрунтованість висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_2

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання ОСОБА_1 призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, особи засудженого та усіх обставин справи і яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, у тому числі і тих, на які засуджений посилається у касаційній скарзі, а також під час розгляду справи в апеляційній інстанції, по справі не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.