Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 29.08.2008 р., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянка України, раніше несудима

засуджена за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу у сумі 720 грн..

На підставі ч.4 ст. 53 КК України постановлено розстрочити виплату штрафу строком на 1 рік по 60 грн. на місяць.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що 17.07.2008 р. у період часу з 13 год. до 19 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_1, де проживають подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2, таємно викрала майно, що належить вказаній родині на загальну суму 820 грн..

У касаційному поданні заступник Генерального прокурора України порушує питання про скасування постановленого по справі вироку із направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що суд, обгрунтовуючи можливість розстрочки виплати штрафу, застосував закон, який не набрав чинності.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який пілтримав подання, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання заступника Генерального прокурора України підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону. Законом України від 15.04.2008 р. "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуальних кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" (270-17) (далі - Закон), який набрав чинності з дня його опублікування - 07.05.2008 р., ст. 53 КК України доповнено частиною 4 нового змісту, якою передбачено можливість призначення судом штрафу з розстрочкою виплати певними частинами строком до 3 років з урахуванням майнового стану особи.

Відповідно до ст. 1 Прикінцевих положень Закону ч.4 ст. 53 КК України щодо можливості призначення судом штрафу з розстрочкою виплати певними частинами набрав чинності з 1 січня 2009 року.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, до штрафу у сумі 720 грн., а на підставі ст. 53 ч.4 КК України сплату штрафу розстрочено на 1 рік по 60 грн. щомісячно.

Отже судом при постановленні вироку 29.08.2008 р. щодо розстрочки виплати штрафу застосовано закон, який не набрав чинності і вступив в дію лише з 1 січня 2009 року, а тому вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд..

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 29.08.2008 р. щодо ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.