Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м.Києві 15 липня 2010 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м.Сімферополя від 27 вересня 2005 року щодо нього.

Названим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

за ч.1 ст. 317 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 судові витрати, вирішено долю речових доказів.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_5 засуджений за те, що 22 червня 2005 року близько 8-30 год. у с.Білому м.Сімферополя у невстановленої особи придбав без мети збуту наркотичний засіб, який громадським транспортом перевіз додому у квартиру АДРЕСА_1.

Того ж дня близько 10-30 год. збув 1 мл. опію ОСОБА_6 та безоплатно надав останньому приміщення за вищеназваною адресою для вживання наркотичного засобу. Близько 12-ї години у квартирі ОСОБА_5 працівники міліції затримали ОСОБА_6, який перебував у стані сп’яніння внаслідок вживання опію, а також речовини загальною вагою 0,04 г. у перерахунку на суху речовину, що є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_5 просить змінити постановлений щодо нього вирок та виключити рішення про призначення додаткового покарання, обраного за ч.2 ст. 307 КК України. Вважає, що, призначаючи покарання у виді конфіскації майна, суд не врахував, що у його діях був відсутній корисливий мотив.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Кравченко Є.С., яка вважала, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а вирок – зміні, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно задовольнити з таких підстав.

Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував дані про його особу, ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи і обрав мінімальне покарання, передбачене санкціями законів, за якими його засуджено, призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Разом із тим, зі змісту вироку видно, що ОСОБА_5 засуджений за один епізод збуту 1 мл. наркотичного засобу, який він передав іншій особі безоплатно, тому, у зв’язку з наведеним, а також з урахуванням встановлених судом пом’якшуючих покарання обставин, колегія суддів вважає можливим пом’якшити засудженому покарання за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України і не призначати додаткового покарання у виді конфіскації майна.

У зв’язку з викладеним судові рішення щодо ОСОБА_5 на підставі ч.1 ст. 398 КПК України підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Київського районного суду м.Сімферополя від 27 вересня 2005 року щодо ОСОБА_5 змінити. Вважати його засудженим за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 та ст. 317 КК України вважати його засудженим на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.