2а-4083/12/1070 Про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - 17.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року за позовом Управління пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»про стягнення заборгованості, -

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 18333,4 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Електросервіс»зареєстроване як юридична особа -суб'єкт підприємницької діяльності 23.05.2000 року виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області.

Судом встановлено, що відповідач за період з квітня 2012 року по липень 2012 року має заборгованість перед УПФ по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 в сумі 18333 грн. 40 коп.

У зв'язку з несплатою зазначеного боргу Управління пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області звернулось з позовом до суду про примусове стягнення вказаної заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Електросервіс» зобов'язане сплачувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки даний обов'язок покладається на нього чинним законодавством.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, виникла стосовно осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Так, відповідно до пенсійної справи ОСОБА_2, зазначена особа отримала пенсію за віком досягнувши 49 років оскільки є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно частини 1 статті 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для даної особи загальновстановлений пенсійний вік зменшується на 11 років (робота у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років + 3 роки додатково як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який відпрацював на роботі за списком №1 не менше 10 років). Тобто згідно закону ОСОБА_2 досяг загальновстановленого пенсійного віку у 49 років.

Пункт 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій відбувається до набуття особою права на пенсію за віком.

Отже, твердження позивача про отримання ОСОБА_2 пенсії призначеної на пільгових умовах та посилання суду першої інстанції на пункт «а»статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в обґрунтування своєї постанови суперечить цій нормі закону.

Статтею 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком чоловіки після досягнення 50 років. Таким чином нема жодних правових підстав включати до розрахунку та стягувати на користь позивача суму відшкодування нараховану за ОСОБА_2 у розмірі 2908,63 грн. А всього із розрахунку на 2012 рік у сумі 11634,52 грн.

Також судом першої інстанції безпідставно встановлена законність стягнення суми відшкодування відносно ОСОБА_3 у розмірі 741,68 грн., оскільки даній особі була призначена пенсія за віком на пільгових умовах, проте ОСОБА_3 досяг пенсійного віку, що є підставою припинення нарахування відшкодування.

Відповідно до даних паспорта ОСОБА_3, він народився та проживав у АДРЕСА_1 до 02.06.1999 року.

Згідно постанови № 106 від 23.07.1991 року (106а-91-п) KM Української PCP «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» (796-12) зазначений населений пункт віднесений до зони гарантованого добровільного відселення. Таким чином на підставі частини 2 статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для даної особи загальновстановлений пенсійний вік зменшується на 6 років.

Згідно встановленого порядку, відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах припиняється з досягненням відповідною особою загальновстановленого пенсійного віку. ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Враховуючи строк зменшення загальновстановленого пенсійного віку ця особа досягла такого віку у 54 роки, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Зазначений факт був проігнорований та не досліджений судом. Таким чином у позивача немає жодних правових підстав включати до розрахунку та стягувати на його користь суму у розмірі 741,68 грн. відшкодування пенсії нарахованої ОСОБА_3 А всього із розрахунку на 2012 рік у сумі 2966,72 грн.

Що стосується заборгованості підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_6, колегія суддів зазначає наступне.

З аналізу матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що стаж роботи ОСОБА_4, що покладений позивачем розрахунок не відповідає стажу зазначеному у довідці про роботу зі шкідливими умовами праці за списком № 1, що видана апелянтом, а саме зазначена особа працювала у апелянта повних 23 місяці. Незважаючи на це у розрахунку позивача містяться відомості про стаж роботи на підприємстві протягом 35 місяців, тобто порушено порядок обчислення стажу.

Стаж роботи ОСОБА_6 також не відповідає стажу зазначеному у довідці, оскільки зазначена особа працювала у апелянта повних 7 місяців, однак у розрахунку позивача містяться відомості про стаж роботи на підприємстві протягом 10 місяців.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи наказами про прийняття та звільнення вказаних осіб з ТОВ «Електросервіс».

Однак, суд першої інстанції проігнорував пункт 6.2. Інструкції № 21-1, яким встановлений порядок зарахування стажу роботи на підприємстві, та визнав правомірним застосування позивачем недостовірних даних, що відрізняються від даних офіційно наданих апелянтом.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи чоловіки, зайняті повний робочий на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, -за списком № 1 після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Таким чином законом встановлений необхідний спеціальний стаж роботи -120 календарних місяців, за відсутності якого зазначена пенсія не може бути призначена, тобто 7 календарних років (84 місяці) праці за списком № 1 при обчисленні стажу роботи у полуторному розмірі не дає підставу вважати цей строк як десятирічний.

Десятирічний стаж зазначений позивачем у стовп. 5 розрахунку, як необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, у відповідності до пункту 6.2. Інструкції № 21-1 стаж роботи з останнього місця роботи зараховується у повному розмірі, отже для визначення частки плати апелянта враховується стаж, що відповідає 23 календарним місяцям відпрацьованим за списком № 1 з загального спеціального стажу визначеного пунктом «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, частка плати даного підприємства стосовно ОСОБА_4, відповідно до встановленого порядку обчислення стовпця 15 (дод. 7 до п. 6.4 Інструкції № 21-1), має складатись наступним чином: 23 х 100%/120%=19,17%

Визначення місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до формули, зазначеної в стовбці 18 вказаного додатку, має складатись таким чином: (2296,11+100%)*100%*19,17% /100%*100%=440,16 грн.

Частка плати даного підприємства стосовно ОСОБА_6, враховуючи вищезазначені формули, становить: 7*100%/120%=5,83%

Визначення місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до формули, зазначеної в стовбці 18 вказаного додатку, має складатись наступним чином: (3160,34+100%)*100%*5,83% /100%*100%=184,25 грн.

Враховуючи заборгованість підприємства за 4 місяця, загальна сума боргу ТОВ «Електросервіс» за квітень - липень 2012 року становить (440,16+184,25) *4=2497,64 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції, досліджуючи матеріали справи, не надано належну оцінку обставинам справи, що прямо впливає на правильне вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 2497,64 грн.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року за позовом Управління пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року -скасувати, ухвалити нову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» на користь Управління пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2497,64 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.