Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.

Конюшка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру"; зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років, виходячи з розміру пенсії 80 відсотків від суми щомісячного заробітку з часу подачі заяви на перерахунок.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 із розрахунку 80 відсотків від її середнього заробітку як таких, що всупереч вимогам статті 22 Конституції України звужують обсяг прав позивача в частині розміру раніше призначеної пенсії.

Постановою Рівненського міського суду від 28 травня 2015 року позов задоволено: визнано неправомірним рішення Управління пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру"; зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років, виходячи з розміру пенсії 80 відсотків від суми щомісячного заробітку з 10 квітня 2015 року.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року постанову Рівненського міського суду від 28 травня 2015 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 22 травня 2014 року позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії, на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

01 квітня 2015 року позивач звільнилась з органів прокуратури Рівненської області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

10 квітня 2015 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру пенсії 80 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне від 30.04.2015 № 163/10 повідомлено позивача, що підстави для перерахунку її пенсії з розрахунку 80 відсотків від суми щомісячного заробітку відсутні, оскільки з 01.01.2015 пенсія прокурорам та слідчим призначається в розмірі 60 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Вважаючи відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити перерахунок її пенсії, виходячи з розміру пенсії 80 відсотків від суми щомісячного заробітку, протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що за конституційними нормами встановлене Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Оскільки пенсія позивачу призначена із розрахунку 80 відсотків від суми щомісячного заробітку, то і перерахунок такої пенсії повинен проводитись із розрахунку 80 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність у позивача права на перерахунок пенсії у відсотковому розмірі станом на момент виходу на пенсію з урахуванням місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа в подальшому звільнилась.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру". При цьому, редакція зазначеної статті неодноразово змінювалась.

За змістом статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до редакції статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", чинній на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, пенсія прокурорам та слідчим призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати.

Водночас, статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Колегія суддів вказує, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" зміни щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії призначеної із розрахунку 80 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Колегія суддів вказує на необґрунтованість твердження суду апеляційної інстанції щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням, оскільки дане твердження не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року скасувати.

Постанову Рівненського міського суду від 28 травня 2015 року залишити в силі.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.