Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Житомирської митниці Міндоходів на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до Житомирської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" звернулось до суду з позовом про скасування рішення про коригування митної вартості від 29.08.2014 №101060000/2014/300300/1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Житомирською митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами заявленої митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано прийняте Житомирською митницею Міністерства доходів і зборів України рішення про коригування митної вартості № 101060000/2014/300300/1 від 29 серпня 2014 року; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі Житомирська митниця Міндоходів із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та компанією-продавцем "Coplana-Cooperativa" (Бразилія) укладено контракт від 25.04.2014 №BRAS/671 на поставку арахісу.

Згідно з пунктом 2.1 контракту від 25.04.2014 №BRAS/671, ціна товару встановлюється в доларах США і зазначається в специфікації та інвойсі на кожну поставку. Умови поставки визначені пунктом 3.1 контракту, згідно з яким товари поставляються на умовах CIF Одеса Україна (Инкотермс 2010).

29.08.2014 уповноваженою особою декларанта з метою митного оформлення товарів - арахісу, ввезеного на виконання умов контракту від 25.04.2014 №BRAS/671, до Житомирської митниці подано вантажно-митну декларацію №101060400.2013.012830 та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: контракт №BRAS/671 від 25.04.2014 та доповнення до нього, рахунок-фактуру (інвойс) № 2763/2014 від 27.06.2014 р., міжнародну автомобільну накладну (СMR) № 033283 від 28.08.2014 р., коносамент № 868423279 від 16.07.2014 р., копію митної декларації країни відправлення № 140847082001 від 29.06.2014 р., сертифікат про походження товару загальної форми від 18.07.2014 р., платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 48 від 18.08.2014 р., прейскурант виробника товару від 23.04.2014 р., виписки з бухгалтерської документації від 22.08.2014 р.

У зв'язку з виникненням у органу доходів і зборів сумніву щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, Житомирською митницею Міндоходів від декларанта позивача додатково витребувано: специфікації виробника товару, інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв'язку з ненаданням позивачем документів, обсяг яких був би достатнім для визначення митної вартості за першим методом, Житомирською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості від 29.08.2014 №101060000/2014/300300/1, згідно з яким митну вартість товарів скориговано за резервним методом.

Також Житомирською митницею Міндоходів видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.08.2014 №101060000/2014/00357, в якій в якості умов, що забезпечують пропуск товарів через митний кордон України вказано на необхідність подання нової митної декларації із врахуванням рішення про коригування митної вартості від 29.08.2014 №101060000/2014/300300/1.

Вказуючи на протиправність рішення від 29.08.2014 №101060000/2014/300300/1 та картки відмови від 29.08.2014 №101060000/2014/300300/1, товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товарів як такого, що прийнято за відсутністю факту доведення з боку органу доходів і зборів наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що мають значення для визначення митної вартості, а також за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що необхідність витребування від декларанта додаткових документів органом доходів з зборів обґрунтовано тим, що документи, подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: а саме - інформацію щодо ступеня обробки товару, його сорту, калібру, а також розділу на фракції (кількість ядер арахісу в 1 унцію), що, за посиланням органу доходів і зборів впливає на числові значення складових митної вартості та ціни.

Колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо недоведеності з боку органу доходів і зборів наявності обставин, з якими стаття 53 Митного кодексу України пов'язує наявність підстав для витребування додаткових документів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України встановлено перелік витрат, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 2.1 контракту від 25.04.2014 №BRAS/671 ціна товару встановлюється в доларах США і зазначається в специфікації та інвойсі на кожну поставку. Згідно з специфікацією від 25.04.2014 до контракту від 25.04.2014 №BRAS/671 продавець продає, а покупець купує арахіс сирий, лущений, сорт "Раннер", половинки, країна виробництва - Бразилія.

Колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо достатності вказаного обсягу інформації для ідентифікації якісних характеристик товару, що ввозився, у тому числі, його сорту, неможливості калібрування та розподілу на фракції.

При цьому, Житомирською митницею Міндоходів жодним чином не обґрунтовано наявності ознак підробки чи відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України,

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що органом доходів і зборів під час судового розгляду справи не спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не обґрунтовано, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом є неповними та/або недостовірними, та не доведено наявності підстав для витребування у декларанта будь-яких додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2014 №101060000/2014/300300/1 та винесеної на підставі нього картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.08.2014 №101060000/2014/300300/1.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Житомирської митниці Міндоходів відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.