Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Жука В.Г., Канигіної Г.В.,

за участю прокурора

Кравченко Є.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Березівського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2009 року

зазначеним вироком:

ОСОБА_1,

1965 року народження, не судима,

- засуджена за ч.2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 2 роки та з конфіскацією майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2009 року зазначений вирок змінено, виключено з нього вказівку про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна. В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона, будучи головою Вікторівської сільради Березівського району Одеської області, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, отримала 01.08.2007 року від ОСОБА_2 хабар за видачу йому дозволу сільради на розміщення та експлуатацію об’єкта торгівлі у сумі 100 доларів США та пакунок з продуктами харчування на суму 187 грн. 08 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення щодо неї скасувати, а справу закрити за відсутності в її діях складу злочину. При цьому засуджена посилається на недоведеність її винності у вчиненні злочину, фальсифікацію матеріалів справи, однобічність та упередженість досудового і судового слідства, застосування під час досудового слідства до неї психологічного тиску, а також про порушення апеляційним судом її прав, оскільки її не було повідомлено про дату розгляду справи в цьому суді.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор просить скасувати судові рішення з направленням справи на додаткове розслідування у зв’язку з неконкретністю пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення, а також м’якістю призначеного їй покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційна скарга підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ч.3 ст. 354 КПК України про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об’яв суду.

Як вбачається з матеріалів справи місцевий суд повідомив Полякову про те, що розгляд справи у апеляційній інстанції призначений на 17 грудня 2009 року, однак слухання справи відбулося 24 грудня 2009 року. Відомостей про те, що засуджена повідомлялася про перенесення слухання справи немає. Сама Полякова у касаційній скарзі стверджує, що саме через те, що її не повідомили про дату слухання справи вона не брала участі при розгляді справи у апеляційній інстанції, чим були порушено її право на захист.

Згідно ст. 367 КПК України істотне порушення кримінально-процесуального закону є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України порушення права на захист є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

За таких обставин ухвала апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2009 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, яка брала участь у справі, та касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.