Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 12 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 6 грудня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та мешканця с. Острівець

Городенківського району Івано-Франківської

області, такого, що судимості не має,

за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі;

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2008 року вирок місцевого суду змінено: ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 5 років.

У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 4 серпня 2007 року приблизно о 18 годині, знаходячись за місцем свого проживання під час конфлікту зі своїм братом ОСОБА_2, що виник у ході спільного вживання алкогольних напоїв, металевим совком умисно завдав останньому один удар у ліву частину поличної ділянки голови, чим заподіяв смерті останньому.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Мотивує це тим, судами першої та апеляційної інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 не в повній мірі враховано тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого, а висновки судів про щире каяття засудженого та активне сприяння ним розкриттю злочину не відповідають матеріалам справи. Вважає, що змінюючи вирок суду першої інстанції, апеляційний суд безпідставно застосував ст. 69 КК України. Указує на те, що ухвала апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки у ній не наведені підстави, через які апеляції засудженого та захисника визнано необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково, вважав, що ухвала апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України ухвала апеляційного суду має бути законною і обґрунтованою, у ній має бути зазначено, зокрема, докладні мотиви прийнятого рішення.

Усупереч цим вимогам закону апеляційна інстанція, прийнявши рішення про пом'якшення засудженому ОСОБА_1 покарання, призначеного судом першої інстанції, у своїй ухвалі не навела докладних мотивів на його обґрунтування.

Вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні умисного вбивства, яке згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, скоєного в стані алкогольного сп'яніння.

Суд, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочин, з урахуванням особи винного, умотивувавши своє рішення, може на підставі ст. 69 КК України призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України (2341-14) .

Апеляційний суд, мотивуючи можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосування ст. 69 КК України, відзначив те, що останній позитивно характеризується та з'явився із зізнанням, але не мотивував, яким чином ці обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого ним вбивства.

Крім того, висновок апеляційного суду щодо цих обставини не відповідає матеріалам справи, з яких убачається, що засуджений не займається суспільно-корисною працею та, відповідно до характеристики виконавчого комітету Острівецької сільської ради ОСОБА_1, у громадських місцях та в сім'ї поводиться незадовільно й має схильність до вживання алкогольних напоїв. Також, в орієнтуванні з журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочин ще 5 серпня 2007 року було вказано на ОСОБА_1 як на особу, яка підозрюється у вчиненні вбивства ОСОБА_2, а з явкою з повинною ОСОБА_1 з'явився до слідчого лише 10 серпня 2007 року.

За таких обставин, призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України є явно несправедливим внаслідок м'якості.

У зв'язку із наведеним ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно перевірити належним чином всі доводи апеляцій, звернути увагу на вказані у даній ухвалі колегії суддів недоліки, усунути їх і прийняти таке рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Що стосується прохання в касаційному поданні про скасування вироку місцевого суду у зв'язку із м'якістю призначеного покарання, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення за наведеними в поданні доводами.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.