Колегія суддів Судової палати кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Гладкого О.Є.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 13 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Березівського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 5 листопада 2009 року,

постановою Березівського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2009 року залишена без задоволення скарга ОСОБА_4 на постанову дільничного інспектора міліції Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області від 14 квітня 2007 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 121, 122 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 5 листопада 2009 року постанову за скаргою ОСОБА_4 залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, перевірка за її заявою проведена не повно, була відсутня фіксація судового процесу технічними засобами, апеляційна інстанція не перевірила доводи апеляції та не вивчила матеріали, на підставі яких було відмовлено у порушенні кримінальної справи. З цих підстав просить судові рішення за її скаргою скасувати, матеріали повернути на додаткову перевірку.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Гладкого О.Є., який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Як зазначено у ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суд витребовує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, при необхідності заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, і в залежності від того, чи були при відмові у порушенні справи дотримані вимоги ст. 99 КПК України, приймає відповідне рішення. Статтею 99 КПК України передбачено, що у порушенні кримінальної справи може бути відмовлено лише за умови відсутності підстав до її порушення.

Цих вимог закону суд не дотримав і під час розгляду скарги ОСОБА_4 ретельно не перевірив всі обставини щодо наявності чи відсутності підстав для порушення кримінальної справи,

Суд у постанові зазначив, що під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_4 їй та ОСОБА_6 були видані направлення на судово-медичне обстеження, однак через відсутність судово-медичного експерта в Березівській ЦРЛ вони не пройшли обстеження, в подальшому не вжили заходів щодо фіксації тілесних ушкоджень, за медичною допомогою не звертались.

Крім того, при посиланні у постанові на відмовні матеріали, на підставі яких було винесене рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, суд зазначив також, що при проведенні перевірок ОСОБА_4 відмовилась від надання пояснень та послалась на ту обставину, що всі факти неправомірних дій ОСОБА_5 зазначені в заяві.

При перевірці матеріалів справи встановлено, що суд, у порушення вимог ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги ОСОБА_4 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи не перевірив зазначені факти та постановив рішення без ретельного вивчення матеріалів перевірки за її заявою.

Допущені місцевим судом порушення вимог кримінально-процесуального закону лишились поза увагою і суду апеляційної інстанції, а доводи апеляції ОСОБА_4 не були спростовані. Вважаючи рішення місцевого суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи законним, апеляційний суд припустився аналогічної помилки і послався на ті ж обставини, що й місцевий суд.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, вони ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених у справі судових рішень, а тому постанову Березівського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 5 листопада 2009 року, за скаргою ОСОБА_4 слід скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Березівського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 5 листопада 2009 року за скаргою ОСОБА_4 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же суд.

Як зазначено у ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суд витребовує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, при необхідності заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, і в залежності від того, чи були при відмові у порушенні справи дотримані вимоги ст. 99 КПК України, приймає відповідне рішення. Статтею 99 КПК України передбачено, що у порушенні кримінальної справи може бути відмовлено лише за умови відсутності підстав до її порушення.

Цих вимог закону суд не дотримав і під час розгляду скарги не перевірив наявність чи відсутність підстав для порушення кримінальної справи, а вдався до перевірки фактичних обставин справи та дав оцінку доказам.

Суд дійшов висновку, що із змісту заяви до УМВС України та з її пояснень у судовому засіданні вбачається, що

Крім того, у постанові суду зазначено, що при дослідженні відмовного матеріалу встановлено, що

При перевірці матеріалів справи встановлено, що суд, у порушення вимог ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи не перевірив ретельно

Крім того, до цих

Допущені місцевим судом порушення вимог кримінально-процесуального закону лишились поза увагою і суду апеляційної інстанції, а доводи апеляції не були спростовані. Вважаючи рішення місцевого суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи законним, апеляційний суд припустився аналогічної помилки і послався на ті ж обставини, що й місцевий суд.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, вони ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених у справі судових рішень, а тому постанову 2009 року за скаргою слід скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст.394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу задовольнити.

Постанову за скаргою скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд до того ж суду.