Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 3 березня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2007 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки, за ч. 3 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на два роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язків періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки, за ч. 3 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, на два роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язків періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2008 року вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінено, виключено посилання на обставину, що пом'якшує покарання засуджених, - вчинення злочину вперше. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у тому, що вони з 18 січня по 9 лютого 2005 року за обставин, викладених у вироку, таємно викрали майно на загальну суму 13 450 грн., яке належало ПП "Ферія".

Крім того, засуджені будучи матеріально відповідальними особами, та використовуючи своє службове становище, з 15 лютого по 5 квітня 2005 року за обставин, викладених у вироку, привласнили чуже майно, яке належало ПП "Ферія", на загальну суму 18 036 грн. 70 коп.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування. Вказує на те, що суд необґрунтовано кваліфікував дії засуджених за ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки ні досудовим слідством ні судом не було встановлено скільки фактично засудженими було викрадено майна, яким способом та на яку суму, а висновок суду ґрунтується на суперечливих показаннях потерпілого ОСОБА_4, який їх обмовляє. Посилається на однобічність та неповноту досудового слідства та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону та застосування до засуджених недозволених методів слідства.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Саленка І.В., який просив касаційну скаргу задовольнити частково, а справу направити на новий апеляційний розгляд, захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3, які підтримали касаційну скаргу, потерпілого ОСОБА_4, який просив касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляціях, мають бути проаналізовані і жоден із них не повинен залишитися без відповіді. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2007 року захисником ОСОБА_5 була подана апеляція, у якій він порушував питання про зміну вироку та закриття провадження по справі за недоведеністю в частині обвинувачення засуджених у викраденні поліпропіленової плівки вагою 959.9 кг. Вказував на необхідність перекваліфікації дій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України.

На обґрунтування своїх вимог захисник наводив відповідні доводи.

Проте, апеляційний суд, частково задовольняючи апеляцію прокурора та змінюючи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирок місцевого суду, в ухвалі відповіді на доводи апеляцій захисника ОСОБА_5 не дав. Мотивів залишення апеляції без задоволення не навів, а обмежився лише загальними фразами про те, що суд дав належну оцінку зібраним по справі доказам та правильно кваліфікував дії засуджених за ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, предметом розгляду в апеляційному порядку наряду з апеляцією прокурора, були також апеляції потерпілого та захисника ОСОБА_5 Разом з тим, в резолютивній частині ухвали апеляційним судом рішення щодо результатів розгляду апеляцій захисника ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_4 не прийнято.

Отже, апеляційний суд допустив порушення чинного кримінально-процесуального законодавства, що істотно вплинуло на правильність прийняття рішення, що відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2008 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд в іншому складі суддів.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2008 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд в іншому складі суддів.