Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Домовий" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Домовий" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домовий" звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 04.06.2014 №441.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного рішення як такого, що прийнято Інспекцією незаконно, за відсутності з боку позивача порушень законодавства про захист прав споживачів в частині відсутності на товари, що реалізується, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Домовий" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області здійснено планову перевірку ТОВ "Домовий" за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Кільцева, 110, за результатами якої складено акт від 14.05.2014 №000487.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 (833-2006-п) та статті 15 Закону "Про захист прав споживачів", а саме: відсутність необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про продукцію (меблі), що відображена в пунктах 1-4 таблиці додатку 7 до акту перевірки від 14.05.2014 №000487.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято постанову від 04.06.2014 № 441 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою на позивача накладено штраф у розмірі 87466,09 грн.

Вважаючи постанову від 04.06.2014 № 441 протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на правомірність оскаржуваної про накладення санкцій як такої, що прийнята на підставі обґрунтованих висновків акту перевірки, які не спростовано позивачем.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За змістом статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекла мою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема,: "найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також: проводить ремонт і технічне обслуговування. ..".

Відповідно до пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 №104 (z1257-07) , здійснюючи продаж: непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також: маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити, зокрема, відомості про найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також: проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно положень пунктів 1, 2 глави 7 розділу II Правил №104 (z1257-07) визначено, що ця глава визначає особливості продажу всіх видів меблів. Кожний меблевий виріб повинен мати маркування, яке наноситься на приклеєний до виробу паперовий ярлик, виготовлений друкарським способом. Дозволяється наносити маркування штемпелюванням, штампуванням, випалюванням. Маркування передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву виробу, артикул, дату виготовлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" виробник - це суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Пунктом 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент перевірки продукція, яка відображена в позиціях 1-4 Акта перевірки, містила лише інформацію щодо виробника та постачальника: "виробник" - "Малайзія"; "постачальник" - ТОВ "Домовий". Відомості про місцезнаходження виробника та/або постачальника відсутні, що є порушенням наведених вище положень законодавства.

Тобто, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області правомірно притягнуто ТОВ "Домовий" до відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Посилання заявника касаційної скарги на той факт, що розмір штрафу повинен вираховуватись виходячи із вартості товару, який передано на реалізацію, є необґрунтованими, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" розмір штрафу становить саме 30% вартості одержаної для реалізації партії товару. Відомості щодо вартості партії товару, порушення під час реалізації якої встановлено актом перевірки, підтверджуються прибутковими накладними на імпортні товари від 16.01.2014 №314001 та від 10.02.2014 №314923.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Домовий" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.