Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судиму, -

засуджено:

- за ч. 1 ст. 212 КК України до позбавлення права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-управлінськими функціями строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 212 КК України до обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-управлінськими функціями строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-управлінськими функціями строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-управлінськими функціями строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на неї обов’язків передбачених ч. 1 ст. 76 п. п. 2, 3 КК України.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-управлінськими функціями строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов’язків передбачених ч. 1 ст. 76 п. п. 2, 3 КК України.

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше не судимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-управлінськими функціями строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов’язків передбачених ч. 1 ст. 76 п. п. 2, 3 КК України.

Постановлено стягнути із засуджених солідарно 21 232 грн. 94 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не розглядалася.

За викладених у вироку обставин ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні у м. Харкові таких злочинів.

ОСОБА_6: в умисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, яка зобов’язана їх сплачувати, що призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах; в умисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, яка зобов’язана їх сплачувати, що призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах; вчиненні фінансових операцій та інших угод з коштами та іншим майном, одержаними завідомо злочинним шляхом, а також використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької чи іншої господарської діяльності, а також для легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних завідомо злочинним шляхом, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому вказує на порушення судом вимог ст. 334 КПК України, оскільки у вироку не наведені докази, на підставі яких суд зробив висновок про винуватість засуджених та не конкретизовано, які дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1, а які за ч. 2 ст. 212 КК України. Крім того, вказує на порушення судом вимог ст. ст. 70, 77 КК України при призначенні їй покарання, необґрунтованість застосування ст. ст. 69, 75 КК України при його призначенні засудженій, що призвело до його м’якості.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, захисника, який просив вирок щодо ОСОБА_6 скасувати, за ч. 2 ст. 209 КК України справу щодо неї закрити за відсутністю в її діях складу злочину, за ч. ч. 1, 2 ст. 212 КК України справу направити на новий судовий розгляд для закриття справи у зв’язку із закінченням строків давності, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України в мотивувальній частині обвинувального вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Ці вимоги закону суд першої інстанції належним чином не виконав.

Так, у вироку зазначено, що висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зроблений судом на підставі показань зазначених осіб, які в судовому засіданні визнали свою вину в пред’явленому обвинуваченні, розповіли про обставини вчинення злочинів.

При цьому жодних доказів, у тому числі й показань ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у вироку не наведено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, згідно протоколу судового засідання, 22.10.2009р. ОСОБА_6 зазначила, що підтверджує показання, які давала раніше. Проте, 08.10.2009р. ОСОБА_6, при її допиті в судовому засіданні заперечувала свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 209, 212 КК України (т. 81 а. с. 457-464), за вчинення яких її було засуджено.

Таким чином, місцевий суд при розгляді і вирішенні справи істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, у зв’язку з чим вирок підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати наведене, за умови доведеності вини ОСОБА_6, звернути увагу на викладені у касаційному поданні доводи щодо призначеного їй покарання та постановити законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 червня 2009 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.