803/533/14 Про визнання протиправними та скасування рішень обласної ради щодо припинення користування частиною мисливських угідь - 24.03.2016 Прийняття

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлівське мисливське господарство", Іваничівська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок,

про визнання протиправними та скасування рішень,

Заступник прокурора Волинської області звернувся до суду з позовом до Волинської обласної ради, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення Волинської обласної ради № 17/81, № 17/82 від 26 лютого 2013 року щодо припинення користування частиною мисливських угідь Іваничівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на площі 857 га та в частині щодо надання 2535 га мисливських угідь у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Павлівське мисливське господарство" терміном на 25 років відповідно.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано спірні рішення в частині.

Не погоджуючись з рішенням судів, третя особа звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить рішення судів скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник прокуратури заперечила проти касаційної скарги, просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, зокрема, що прокуратурою Волинської області ініційовано перевірку додержання вимог законодавства про мисливське господарство та полювання посадовими особами Іваничівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок при відмові від частини мисливських угідь, які знаходилися у користуванні вказаної організації та 26 листопада 2013 року прийнято постанову про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів.

Перевіркою встановлено, що Волинською обласною радою 26 лютого 2013 року прийнято рішення "Про припинення права користування на частині мисливських угідь деяких користувачів" № 17/81 та "Про надання мисливських угідь у користування" № 17/82, без належним чином оформленої добровільної відмови Іваничівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок від мисливських угідь, тому надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Павлівське мисливське господарство" даних угідь є незаконним.

Рішенням Волинської обласної ради "Про припинення права користування на частині мисливських угідь деяких користувачів" № 17/81 припинено право користування частиною мисливських угідь на підставі добровільної відмови, зокрема, Іваничівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок на площі 857 га.

Рішенням Волинської обласної ради "Про надання мисливських угідь у користування" № 17/82 надано у користування мисливські угіддя терміном на 25 років, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Павлівське мисливське господарство" площею 7021 га.

За результатом проведеної перевірки 20 січня 2014 року заступником прокурора Волинської області затверджено висновок про необхідність застосування представницьких повноважень, яким визначено передати матеріали перевірки у відділ представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури області для підготовки та пред'явлення позову до адміністративного суду про скасування рішень Волинської обласної ради від 26 лютого 2013 року № 17/81 та № 17/82.

За наведених обставин, прокурор звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними та скасування рішень.

Суди, розглядаючи даний спір, виходили з того, що він є адміністративним.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Ст. 8 ЗК України передбачені повноваження обласних рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад; забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території; затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; організація землеустрою; внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встановлення та зміна меж сіл, селищ; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до преамбули Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14) його положення визначають правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних та фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечують рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Відповідно до ч. 1 вказаного закону, мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання.

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення (ст. 2 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Відповідно до ст. 3 цього Закону мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" органам місцевого самоврядування цим Законом та іншими Законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання.

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства; вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень (ст. 9 зазначеного закону).

Таким чином, при здійсненні повноважень власника мисливських угідь Волинська обласна рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися мисливськими угіддями.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З урахуванням наведеного, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно користування мисливськими угіддями та передачі відповідних прав щодо них, може бути розглянуто за правилами адміністративного судочинства.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу у користування мисливських угідь (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою у користування спірних мисливських угідь має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 2а-2885/12/1470, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 244-2 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково розглянуто даний спір за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір, враховуючи суть спірних правовідносин щодо захисту права цивільного, їх суб'єктний склад та норми ст. 1, 12 ГПК України, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівське мисливське господарство" задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року скасувати.

Провадження у справі за позовом заступника прокурора Волинської області до Волинської обласної ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлівське мисливське господарство", Іваничівська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок, про визнання протиправними та скасування рішень закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.