Головуючий у 1 інстанції - Папазова Г.П.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Бадахової Т.П., Чумака С.Ю., при секретарі Полторацькій С.С., за участі представників відповідачів Кравченко І.О., Гомаз О.Г., Клименко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної податкової служби у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 р. у справі №2а/0570/13574/2012, за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової служби у Донецькій області, Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне фінансове управління Донецької облдержадміністрації, про стягнення утриманого податку з доходу фізичних осіб у розмірі 12214, 32 грн., нарахованого з вихідної допомоги при виході у відставку, -

В жовтні 2012р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби у Донецькій області, Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне фінансове управління Донецької облдержадміністрації про стягнення утриманого податку з доходу фізичних осіб у розмірі 12214, 32 грн., нарахованого з вихідної допомоги при виході у відставку.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_5 зазначив, що відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів", судді який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку.

В грудні 2010 р. він був звільнений з посади судді Торезького міського суду Донецької області і відповідачем незаконно утримано податок у сумі 12 214,32 грн. з вихідної допомоги, що виплачена при звільненні.

Крім того позивач вказав, що вихідна допомога нарахована в сумі 72956,00 грн., а фактично перераховано 59150,60 гри., тобто несплаченою лишилась сума у розмірі 122 14,32 грн.

ОСОБА_5 після уточнення вимог просив зобов*язати Територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області надати довідку із зазначенням дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування утриманої з нарахованої йому суми вихідної допомоги в розмірі 12 214,32 грн. до відповідного бюджету; Державну податкову службу у Донецькій області надати погоджений з Головним фінансовим управлінням Донецької облдержадміністрації висновок про повернення помилково та/або надмірно сплаченої суми грошового зобов*язання, а саме податку з вихідної допомоги в розмірі 12 214,32 грн.; Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області виплатити на мою користь помилково та/або надміру сплачену суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12 214,32 грн.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений і стягнуто з місцевого бюджету Ворошиловського району м. Донецька на користь ОСОБА_5 утриманий податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги в розмірі 12 214 (дванадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн.. 32 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 122,15 грн.

Відповідачі вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просили постанову скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог повністю.

В обгрунтування скарг ТУ ДСА, ГУ ДКСУ та ДПС зазначили, що на час виплати вихідної допомоги діючим законодавством пільг при оподаткуванні цієї виплати передбачено не було.

Позивач постанову не оскаржив.

В судовому засіданні представники відповідачів скарги підтримали, а представник третьої особи та позивач за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 03.04.2012 року №08-23/933, Державною судовою адміністрацією України підтверджено право ОСОБА_5 на отримання вихідної допомоги судді у відставці у розмірі 72956,00 грн.

Відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 03.04.2012 року №08-23/933, ОСОБА_5 вихідна допомога нарахована в сумі 72 956,00 грн., з якої при сплаті утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 12 214,32 грн. Крім того, з вихідної допомоги утримано зайво сплачене щомісячне грошове утримання за грудень 2010 року в сумі 1591,08 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно ч.3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Пільги, компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги та необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. по справі №1-1/2004. не допускається заниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Також, Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005р. (v008p710-05) по справі №1-21/2005 зазначено, що за змістом ст. 126 Конституції України положення частини третьої ст. 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

З 30.07.2010р. набрав чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. (2453-17) №2453

Згідно п.1 розділу XII Прикінцевих положень, стаття 142 цього Закону, якою визначено засади фінансування судів та п.п.1, п.п.3.5 п.3 розділу XII "Прикінцеві положення", вводяться в дію з 1 січня 2011 року.

На підставі ст. 130 Конституції України та статті 118 Закону України "Про судоустрій України" забезпечення належного фінансування та умов функціонування суддів покладено на державу, що передбачає окреме визначення у Державному бюджеті видатків, у тому числі. на соціальне забезпечення суддів.

Позивач звільнений з посади судді у відставку 27.12.2010 р. тобто під час дії Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , а тому ОСОБА_5 набув право на отримання вихідної допомоги без сплати податку, зокрема податку з доходів фізичних осіб.

Як наслідок саме на той час відповідно до діючого спеціального законодавства у відповідача виник обов"язок сплатити спірну допомогу без утримання податку.

Заниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів не допускається.

Тобто доводи позивача про безпідставне утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 12 214,32 грн. є обгрунтованими.

Але, суд стягуючи податок з доходів фізичних осіб з місцевого бюджету Ворошиловського району м. Донецька припустився помилки.

Зазначений податок є загальнодержавним.

Сплачується цей податок до Державного бюджету України, а тому і утриману з позивача суму податку належить стягнути на його користь саме з Державного бюджету України.

Таким чином в зазначеній частині рішення суду 1 інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 195- 196, ст. 201, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної податкової служби у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 р. у справі №2а/0570/13574/2012 - задовольнити частково і постанову змінити.

В абзаці 2 резолютивної частини постанови суду слова "Стягнути з місцевого бюджету Ворошиловського району м. Донецька " змінити на "Стягнути з Державного бюджету України.".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення рішення в повному обсязі.