Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 січня 2009 року матеріали провадження за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 серпня 2008 року, якою залишено без зміни постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від

10 липня 2008 року,

постановою слідчого прокуратури Гуляйпільського району Запорізької області від 5 травня 2008 року порушено кримінальну справу за фактом підроблення офіційного документа службовими особами

ТОВ "України" за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Приводом до порушення кримінальної справи стали дані прокурорської перевірки за зверненням колишніх членів КСП "Україна" ознак злочину, а підставами - достатні дані про підроблення службовими особами ТОВ "Україна" підпису від імені уповноваженого від співвласників КСП "Україна" ОСОБА_1 в офіційному документі: договорі оренди майна, укладеного 20 квітня 2000 року між КСП "Україна" та ТОВ "Україна".

Розглядаючи скаргу директора ТОВ "Україна" - Тимофієва М.Г., Гуляйпільський районний суд Запорізької області постановою від

10 липня 2008 року скасував постанову про порушення кримінальної справи та відмовив у порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11 серпня 2008 року постанова районного суду залишена без зміни.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор, посилаючись на порушення під час розгляду справи кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на судовий розгляд. Вказує на те, що кримінальна справа за фактом підроблення офіційного документа службовими особами ТОВ "Україна" порушена законно, оскільки у слідчого були приводи та підстави для її порушення. Судові рішення вважає необґрунтованими, оскільки експерту лише не надалось можливим встановити належність підпису в договорі ОСОБА_1, однак не зроблено кінцевий висновок про відсутність його підробки.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та доповнення до нього, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення кримінальної справи.

Обґрунтовуючи своє рішення про безпідставність порушення кримінальної справи, суд першої інстанції послався на дані висновку спеціаліста № 11 від 15.03.2007 року, згідно якого встановити ким,

ОСОБА_1 або іншою особою виконаний підпис від імені ОСОБА_1 на договорі від 20.04.2000 року не надалось можливим.

Однак, з таким рішенням суду погодитися не можна, оскільки відповідно вимог ст. 236-8 КПК України суд повинен був лише перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Оцінка судом висновку експерта виходить за межі наданих суду повноважень при розгляді скарг даної категорії.

Також слід зазначити, що за змістом ч. 13, п. 2 ч. 14 ст. 236-8 КПК України в постанові суду про відмову в порушенні кримінальної справи відображається тільки результат аналізу фактичних даних на предмет наявності або відсутності в них ознак злочину, проте не зазначається в будь-якій формі їхня правова оцінка. Однак, суд усупереч зазначеним нормам закону послався на передбачені п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України обставини прийнятого рішення та відмовив в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину.

За таких обставин, постанову місцевого суду в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону необхідно скасувати.

Оскільки під час перегляду справи в апеляційному порядку зазначені порушення не були усунуті, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.

Під час нового судового розгляду суду необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України перевірити доводи скарги Тимофієва М.Г. та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 10 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від

11 серпня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.