Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Іваненко Я.Л., Кочан В.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20.05.2013 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про перерахунок пенсії, -

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком з урахуванням виплати винагороди за вислугу років в розмірі 40 % згідно постанови КМ України від 12.09.1997 р. № 1013 "Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання" (1013-97-п) з жовтня 2012 року.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20.05.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виплата посадовим особам органів державної податкової служби винагороди за вислугу років залежно від стажу роботи передбачена постановою КМ України від 12.09.1997 р. № 1013 "Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання" (1013-97-п) .

Згідно частини 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Пунктом 1 частини 1 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.

В ході розгляду справи судами встановлено, що з 15.01.2008 р. позивач перебуває на обліку в УПФУ в місті Рівне та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) з урахуванням норм статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в України".

Листом УПФУ в місті Рівне від 04.03.2013 р. № 88/13 позивача повідомлено, що винагарода за вислугу років в розмірі 40%, яка виплачувалась їй відповідно до постанови КМ України від 12.09.1997 р. № 1013 (1013-97-п) , не належить до виплат, які враховуються при обчисленні пенсій працівникам податкової служби.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час проходження публічної служби позивач отримувала винагороду за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу, на неї нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому вона повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки проходячи службу в органах державної податкової служби позивач отримувала передбачену постановою КМ України від 12.09.1997 р. № 1013 (1013-97-п) доплату, з цих сум були фактично нараховані та сплачені страхові внески і такі суми враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20.05.2013 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 р. у даній справі - без змін.

ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .