Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 22 січня 2009 року у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора та касаційною скаргою представника потерпілого - ОСОБА_1 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2007 року щодо ОСОБА_2та інших,

Зазначеним вироком

ОСОБА_2,

1972 року народження,

не судимий, -

засуджений за ст. 124 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 7-5 КК України ОСОБА_2 звільнено від покарання з випробуванням строком на 2 роки.

У відповідності з п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року Коробцов звільнений від покарання;

ОСОБА_3,

1967 року народження,

засуджений за ст. 124 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

ОСОБА_4,

1973 року народження,

засуджений за ст. 124 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ст. 296 ч. 2 КК України на 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

За ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_3 і ОСОБА_2 виправдані за відсутністю в їх діях складу злочину.

Стягнуто солідарно із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 р. вирок залишено без змін.

Злочин, як визнав доведеним суд, вчинено за таких обставин.

04 квітня 2004 р. близько 21 години мешканці м. Миколаєва ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі марки "Hyundai" д. н. НОМЕР_1, яким керував за дорученням останній, приїхали до кафе-бару "Візит", розташованого по вул. Горького у м. Новомиргороді Кіровоградської області, щоб повечеряти. Залишивши автомобіль біля бару, вони зайшли до приміщення, зробили замовлення і стали чекати на його виконання. Потім ОСОБА_7 вийшов на вулицю і сів до салону авто, очікуючи на своїх знайомих.

Близько 21 години 20 хвилин до кафе-бару "Візит" приїхали на автомобілі марки "Москвич" під керуванням ОСОБА_3 мешканці с. Листопадове, Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, щоб придбати цигарок.

Зупинившись поблизу авто потерпілого, ОСОБА_2 відійшов у власних справах, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилися біля автомобіля. У цей час на ґанок кафе вийшов потерпілий ОСОБА_8 щоб перевірити, чи немає когось біля його мікроавтобуса і, почувши розмову біля авто, зробив зауваження невідомим йому людям. Коли ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і став з'ясовувати, що вони роблять біля його автомобіля, вважаючи такі дії неправомірними, згадані засуджені відповіли йому грубощами, в результаті чого між ними виникла сварка. ОСОБА_7, котрому здалося, що засуджені мають недобрі наміри стосовно їхнього майна, а саме автомобіля "Hyundai", забіг до приміщення бару і гукнув потерпілого ОСОБА_6 Після чого між ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, який на той час підійшов до них, та потерпілими почалася бійка. В її процесі потерпілий ОСОБА_7 з метою заподіяння тілесних ушкоджень засудженим з автомобіля, яким вони приїхали, витягнув дерев'яну дошку та металевого крюка та наніс декілька ударів ними підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В результаті вказаних дій потерпілий ОСОБА_8 упав на землю та знепритомнів, засуджений ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів правого і лівого передпліч, надлопаточної області зліва, садна нижньої губи справа, рани слизової нижньої губи справа, які відносять до категорії легких тілесних ушкоджень, засуджений ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді садини носа, перелому носової кістки, крововиливу правої ступні, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; засуджений ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді крововиливу 1-го пальця правої ступні, саден пальців правої і лівої кістей, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_6 в результаті вказаних дій отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів, садна в області обличчя, білкової оболонки ока, кінцівок, лоба, котрі утворилися від дії тупих твердих предметів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягнули короткочасний розлад здоров'я і не характерні для падіння з висоти власного зросту.

Потерпілий ОСОБА_7, зрозумівши, що бійку припинити йому не вдається і його також можуть побити, втік з місця події.

У цей час ОСОБА_4 умисно, незважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_8 перебував у непритомному стані і ніякого опору не чинив, він знову став бити останнього у різні частини тіла, у тому числі по голові, ногами і автомобільним насосом. Потім до них підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які також, умисно, стали наносити удари ногами в область голови ОСОБА_5

Вказані дії продовжувались не менше 30 хвилин, тобто тривалий час.

Лише переконавшись, що ОСОБА_8 лежить на землі без свідомості, засуджені припинили побиття.

В результаті спільних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 у вигляді тупої травми лівого ока з випаданням оболонки ока та подальшим видаленням лівого ока, тупої черепно-мозкової травми у виді забою головного мозку першого ступеня, переломів лівої скулової кістки, передньої стінки гайморової пазухи справа, носової кістки, альвеолярного відростку верхньої щелепи справа, ран зовнішньої третини вії зліва та верхньої губи справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які поєднані зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_4 із мотивів явної неповаги до суспільства зайшов до приміщення кафе-бару "Візит" і в нецензурній формі став вимагати у повара ОСОБА_9 телефон. Коли потерпіла відповіла, що телефону у барі немає, він, грубо порушуючи громадський порядок та, проявляючи особливу зухвалість, підійшов до неї і, погрожуючи фізичною розправою, здавив шию руками, доки вона не зомліла, а потім наніс удар головою в обличчя, внаслідок чого завдав їй фізичного болю. У подальшому ОСОБА_9, вирвавшись від ОСОБА_4 та побоюючись фізичної розправи з його боку, втекла із бару.

Такими діями ОСОБА_4 було тимчасово припинено роботу згаданого закладу.

У касаційному поданні прокурора, який підтримував обвинувачення в апеляційному суді, ставиться питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону.

У поданні, зокрема, зазначено, що всупереч наявним у справі доказам суд безпідставно перекваліфікував дії засуджених зі ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 124 КК України та допустився порушень закону при призначенні покарання ОСОБА_4, оскільки, застосовуючи принцип часткового складання покарань, фактично застосував принцип їх повного поглинення.

У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_1 наводить аналогічні доводи та, крім того, за змістом скарги, покликається на порушення судами вимог п.п. 2, 3 ст. 369 КПК України, яка зобов'язує брати до уваги докази, які можуть істотно вплинути на його висновки, а за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку має бути зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Це, на його думку, призвело до неправильного застосування кримінального закону і м'якості призначеного покарання.

Крім того, як йдеться у скарзі, суд безпідставно виключив з обвинувачення епізод, пов'язаний з пошкодженням майна потерпілого ОСОБА_5 - автомобіля "Хундай", допустившись при цьому суперечності у своїх висновках.

У зв'язку з цим представник потерпілого просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання і касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання і касаційна скарга підлягають задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з положень ст. 398 КПК України суд касаційної інстанції скасовує вирок у разі неправильного застосування кримінального закону.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачувались у тому, що в процесі бійки перший, повернувшись до ОСОБА_5, бачачи, що потерпілий у непритомному стані і ніякого опору не чинить, знову почав бити останнього, наносячи йому удари в різні частини тіла ногами та насосом, який тримав у руках, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які підійшли до них, також стали наносити удари ногами в область голови ОСОБА_5

Ці фактичні обставини аналогічно встановлені судом, однак суд дав їм неправильну юридичну оцінку в результаті неправильного тлумачення закону, що й призвело до його неправильного застосування.

У відповідності з п. 3 ст. 36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Перекваліфіковуючи дії засуджених зі ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 124 КК України, суд зазначив, що вони діяли в процесі самооборони від неправомірних дій потерпілого ОСОБА_5 та інших потерпілих, тобто, допустився таким чином, суперечностей у своїх висновках, що у відповідності зі ст. 369 КПК України тягне скасування вироку.

Водночас, ні досудовим слідством, ні судом не доведено, що саме з боку всіх потерпілих взагалі мало місце суспільно-небезпечне посягання.

Крім того, виключаючи з обвинувачення засуджених епізод пошкодження належного ОСОБА_5 автомобіля і відмовляючи, відповідно, у задоволенні цивільного позову в цій частині, суд допустився неповноти дослідження обставин справи і суперечностей у своїх висновках.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 31 січня 2006 року була скасована ухвала колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 14 червня 2005 р., якою було змінено вирок Новомиргородського районного суду від 17 березня 2005 р., оскільки дана ухвала не відповідала вимогам ст. 377 КПК України, та крім того, в порушення вимог ст. 358 КПК України без проведення слідства колегія безпідставно дала переоцінку доказам.

Хоча вказівки суду касаційної інстанції, виходячи з положень ст. 399 КПК України, у даному конкретному випадку були обов'язкові для апеляційного суду, - місцевий суд, повторно розглядаючи справу, мав звернути увагу на висновки касаційного суду, що обставини, встановлені апеляційним судом, які призвели до перекваліфікації дій засуджених на ст. 124 КК України, не випливають із показань потерпілих і свідків.

За наведених обставин судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, в процесі якого має бути враховане викладене в даній ухвалі і в залежності від встановленого повинно бути прийнято законне і обгрунтоване рішення, у тому числі і щодо призначення покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора та касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Новомиргородького районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 207 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 25 березня 2008 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.