Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2007 року, ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року та касаційною скаргою прокурора на окрему ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року.

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, такий, що судимості не мав,

засуджений:

- за ч. 2 ст. 191 КК України на один рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк один рік;

- за ч. 2 ст. 366 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 3 і 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 1354 грн. 80 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він, працюючи на посаді директора Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського

спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" (далі ДП

"Городнярайагролісгосп"), будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ДП "Городнярайагролісгосп" надав до бухгалтерії підприємства фіктивний договір оренди навантажувача КУН-0,5 за № 6 від 27.09.2002 року, укладений ним, як директором підприємства, з фермерським господарством ОСОБА_10 (с. Козилівка Корюківського району Чернігівської області). На підставі цього договору оренди ДП "Городнярайагролісгосп" у період з листопада 2002 року по квітень 2003 року перераховувало на рахунок ФГ ОСОБА_10 орендну плату на загальну суму 1800 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ДП "Городнярайагролісгосп" надав до бухгалтерії свого підприємства фіктивний договір купівлі-продажу навантажувача КУН-0,5 від 01.04.2003 року, укладений ним, як директором підприємства, з ФГ ОСОБА_10, а також накладну та податкову накладну № 71 від 15.04.2003 року про придбання його підприємством навантажувача КУН-0,5. На підставі вказаних документів ДП "Городнярайагролісгосп" у квітні 2003 року перерахувало на рахунок ФГ ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 3000 гривень, після чого ОСОБА_1 отримав від ФГ ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 4800 гривень, які використав для власних потреб.

За розпорядженням ОСОБА_1 згідно наданих ним документів (фіктивного договору купівлі-продажу навантажувача КУН-0,5 від 01.04.2003 року, накладної та податкової накладної № 71 від 15.04.2003 року) на баланс підприємства було поставлено навантажувач КУН-0,5, який нібито було придбано у ФГ ОСОБА_10 Фактично ж навантажувач КУН-0,5 за розпорядженням ОСОБА_1 було виготовлено в 2002 році з наявних у ДП "Городнярайагролісгосп" запчастин, встановлено на трактор і в подальшому він використовувався, будучи постановлений на баланс підприємства як навантажувач ПКУ-0,8.

У результаті таких дій директора ДП "Городнярайагролісгосп" ОСОБА_1 цьому підприємству було заподіяно шкоду на загальну суму 5235 гривень.

У касаційній скарзі і доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та стверджує, що злочини, за які його засуджено, він не вчиняв. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону.

У касаційній скарзі прокурор, оскаржуючи окрему ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року, яку винесено щодо нього, просить її скасувати в зв'язку з відсутністю підстав для її постановлення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність і обгрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджуються дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Так, свідок ОСОБА_10 показав, що погодився на пропозицію ОСОБА_1, який працював директором ДП "Городнярайагролісгосп", укласти з ним фіктивні угоди оренди та купівлі-продажу в його фермерському господарстві навантажувача. Крім того свідок показав, що в фермерському господарстві в наявності навантажувача КУН-0,5 або запчастин до нього не було, а отже, він не міг передаватись ОСОБА_1 Відповідно до укладених між ними угод на розрахунковий рахунок його господарства з ДП "Городнярайагролісгосп" поступили грошові кошти в сумі 4800, які він передав особисто ОСОБА_1 Після звернення ДП "Городнярайагролісгосп" до господарського суду щодо визнання договору купівлі-продажу навантажувача КУН-0,5 недійсним та повернення сплачених коштів, ним повністю відшкодовано цьому підприємству завдані збитки.

Зазначені обставини укладення фіктивних договорів підтвердила свідок ОСОБА_2, яка працювала бухгалтером у ФГ ОСОБА_10, зазначивши, що такий навантажувач ніколи на балансі їх господарства не знаходився. Також свідок ОСОБА_2 показала, що ДП "Городнярайагролісгосп" перераховувало на розрахунковий рахунок ФГ ОСОБА_10 протягом 2002-2003 років шість разів по 300 гривень за оренду навантажувача та по договору купівлі-продажу 3000 гривень. Зазначені готівкові кошти з рахунку передала ОСОБА_10

Аналогічні показання давали свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 показали, що підприємство "Городнярайагролісгосп" навантажувач КУН-0,5, або запчастини до нього не орендувало і не придбавало. На підприємстві знаходились два інших навантажувачі, один з яких збирався працівниками з різних запчастин.

Свідок ОСОБА_9 показав, що після призначення його на посаду директора підприємства "Городнярайагролісгосп" видав наказ про проведення інвентаризації основних засобів. Проведеною інвентаризацією було встановлено фактичну відсутність на підприємстві навантажувача КУН-0,5, який рахувався по обліку підприємства та згідно документів був придбаний у ФГ ОСОБА_10, що підтверджується даними копії акту інвентаризації основних засобів "Городнярайагролісгосп" від 12.07.2005 р. (а.с. 186-187, 210 т. 1).

За даними, що містяться в довідках, виданих ФГ ОСОБА_10, на балансі підприємства з 01.01.1997 р. навантажувача КУН-0,5 не перебувало (а.с. 32, 42 т. 1).

За даними висновку судово-почеркознавчої експертизи підписи в договорі № 6 оренди навантажувача КУН-0,5 від 27.09.2002 р. в графі "орендатор" і в договорі купівлі-продажу від 01.04.2003 р. в графі "покупець" виконані ОСОБА_1(а.с. 83-85 т. 1).

Ураховуючи викладене, доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про відсутність його вини у вчинені даних злочинів та укладення ним не удаваних, а дійсних угод оренди та купівлі-продажу навантажувача КУН-0,5, є безпідставними.

Отже, дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України кваліфіковані правильно, покарання призначено йому з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Доводи касаційної скарги прокурора про безпідставність винесення апеляційним судом окремої ухвали не можна визнати обгрунтованими.

Відповідно до ст. 380 КПК України апеляційний суд може окремою ухвалою звернути увагу відповідних посадових осіб на факти порушення закону при розслідуванні і розгляді справи судом першої інстанції.

За результатами перевірки в апеляційному порядку вироку щодо ОСОБА_1 апеляційний суд виніс окрему ухвалу, в якій вказав про виявлені під час розгляду недоліки при провадженні досудового слідства, належним чином мотивувавши наведені в ній підстави.

За таких обставин та з урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, підстав для скасування окремої ухвали апеляційного суду немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у тому числі й тих, на які вказує засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі, при провадженні досудового слідства та судового розгляду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 та касаційної скарги прокурора на окрему ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_1