Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2015 року,

У серпні 2015 року Фонд звернувся до суду з адміністративним позовом про: визнання дій ДВС незаконними в частині накладення арешту на окремий поточний рахунок по коштах Фонду № 26046010014096, що відкритий в публічному акціонерному товаристві "ВТБ Банк", код фінансової установи 321767, код валюти рахунку 980; зобов'язання відповідача скасувати постанову про арешт коштів боржника від 19 травня 2015 року ВП № 47292128 в частині накладання арешту на окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів № 26046010014096, що відкритий ТОВ "Трансмаш" в ПАТ "ВТБ Банк", код фінансової установи 321767, код валюти рахунку 980.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2015 року, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що чинним законодавством передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Судами встановлено, що постановою старшого державного виконавця від 19 травня 2015 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТОВ "Трансмаш", у тому числі на окремий поточний рахунок по коштах Фонду № 26046010014096, що відкритий в ПАТ "ВТБ Банк", код фінансової установи 321767, код валюти рахунку 980.

На адресу Фонду надійшли заяви-розрахунки страхувальника: ТОВ "Трансмаш" від 2 квітня 2015 року, від 10 липня 2015 року № 10-07/15/1 та від 10 липня 2015 року № 10-07/15/2, копії на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам ТОВ "Трансмаш" за рахунок коштів Фонду на загальну суму 5440 грн 83 коп.

Фондом здійснено фінансування в повному обсязі в сумі 5440, грн. 83 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 2666 від 10 квітня 2015 року на суму 2869 грн 17 коп., № 5474 та № 5456 від 17 липня 2015 року на суми відповідно 1443,26 грн та 1128 грн 40 коп. Вказані суми матеріального забезпечення застрахованими особами не були отримані, в зв'язку з накладеним арештом на спеціальний рахунок по коштах Фонду.

Так, з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105 - XIV (1105-14) в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року № 77 - VIII (77-19) .

Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (1105-14) створено Фонд соціального страхування України.

Відповідно до пункту 6 розділу VII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (1105-14) до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Статтею 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що страхувальник - роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку (№ 2604 - для страхувальників - суб'єктів господарювання, № 3711 - для бюджетних установ, організацій).

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок, відкритий бюджетними установами, організаціями у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Приписами частин 1, 2, 3 та 4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (1868-15) .

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Судами встановлено, що ВАТ "ВТБ Банк" надано третій особі довідку № 46/500-08-2 від 18 лютого 2011 року, що підтверджує відкриття рахунку зі спеціальним режимом використання для зарахування страхових коштів № 26046010014096, на який згодом було накладено арешт.

Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків, що накладаючи арешт на кошти боржника, в тому числі на ті, що знаходяться на окремому рахунку № 26046010014096, що відкритий в ПАТ "ВТБ Банк", відповідачем помилково не прийнято до уваги положення статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому його дії є протиправними.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.