Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з врахування уточнень, просив: визнати незаконним та скасувати пункт 3 наказу начальника ГУМВС України у Львівській області від 24 січня 2015 року № 184 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів та підрозділів ГУМВС" в частині щодо притягнення виконуючого обов'язки заступника начальника СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області майора міліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, звільнення з посади; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області від 20 лютого 2015 року № 95 о/с в частині призначення майора міліції ОСОБА_2 на посаду старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області на період відпустки за доглядом за дитиною майора міліції ОСОБА_3, увільнивши від виконання обов'язків заступника начальника СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 1 березня 2015 року; поновити ОСОБА_2 на посаді виконуючого обов'язки заступника начальника слідчого відділу Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 3 наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області від 24 січня 2015 року № 184 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів та підрозділів ГУ МВС", в частині щодо притягнення виконуючого обов'язки заступника начальника СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області майора міліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, звільнення з посади. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області від 20 лютого 2015 року № 95 о/с в частині призначення майора міліції ОСОБА_2 на посаду старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, на період відпустки за доглядом за дитиною майора міліції ОСОБА_3, увільнивши від виконання обов'язків заступника начальника СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 1 березня 2015 року; поновити ОСОБА_2 на посаді виконуючого обов'язки заступника начальника слідчого відділу Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що у серпні 2014 року позивач призначений на посаду виконуючого обов'язки заступника начальника слідчого відділення Личаківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 24 січня 2015 року № 184 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів та підрозділів ГУ МВС" на підставі статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС України ОСОБА_2 звільнено з посади виконуючого обов'язки заступника начальника СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області у зв'язку з відсутність дієвого повсякденного контролю за службовою діяльністю підпорядкованих працівників, зокрема, суворим дотриманням законності при розслідуванні кримінальних проваджень, що призвело до надзвичайної події, належним оформленням та порядком зберігання речових доказів.

Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 20 лютого 2015 року № 95о/с позивача призначено з пониженням в порядку дисциплінарного стягнення на посаду старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області на період відпустки по догляду за дитиною майора міліції ОСОБА_3, увільнивши його від виконання обов'язків заступника начальника слідчого відділення того ж районного відділу ЛМУ ГУМВС, з 1 березня 2015 року.

Прийняттю вказаних наказів передував висновок службового розслідування за фактом розпочатого кримінального провадження та затримання старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_4, затверджений начальником ГУ МВС України у Львівській області 24 січня 2015 року.

Службовим розслідуванням встановлено, що 23 січня 2015 року о 20 годині 10 хвилин працівниками УСБУ у Львівській області та УВБ у Львівській області ДВБ МВС України біля приміського вокзалу на вул.Городоцькій у м. Львові затримано майора міліції ОСОБА_4 в межах розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 14 та частини третьої статті 368 Кримінального кодексу України, під час отримання неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США від громадянина ОСОБА_5 за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності. У висновку службового розслідування зазначено, що грубі порушення службової дисципліни стали можливими через відсутність дієвого повсякденного контролю за його службовою діяльністю, суворим дотриманням законності при розслідуванні кримінальних проваджень, належним оформленням та порядком зберігання речових доказів зі сторони керівництва слідчого відділення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС виконуючого обовязки - заступника начальника відділення капітана міліції ОСОБА_6, виконуючого обов'язки заступника начальника відділення майора міліції ОСОБА_2 та старшого слідчого підполковника міліції ОСОБА_7, на якого було покладено виконання обов'язків першого заступника начальника відділу - начальника відділення.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що дисциплінарне стягнення "звільнення з посади" було застосовано до позивача без врахування тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи, її ставлення до виконання службових обов'язків та рівня кваліфікації. Також судами зазначено, що факт відсутності з боку позивача дієвого повсякденного контролю за належним оформленням та порядком зберігання речових доказів даними службового розслідування не підтверджено, та, що проступок, за результатами якого призначено службове розслідування, мав місце в неробочий час та поза межами Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС, обґрунтованих доказів того, що позивач знав або міг знати про злочинні наміри ОСОБА_4 в матеріалах розслідування не надано.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно з статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Крім того, попередня поведінка особи та її ставлення до виконання своїх функціональних обов'язків повинні підтверджувати, що накладене стягнення забезпечить необхідний рівень службової дисципліни.

Із послужного списку ОСОБА_2 вбачається, що за час проходження служби в органах внутрішніх справ він неодноразово заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженій Наказом Міністра внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 (z0541-13) (далі - Інструкція) службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин (пункт 8.1 Інструкції).

Пунктом 8.3 Інструкції передбачено, які встановлені при проведенні службового розслідування відомості викладаються в описовій частині висновку службового розслідування викладаються.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що висновок службового розслідування не містить жодних обгрунтованих відомостей про наявність причинного зв'язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та скоєним майором міліції ОСОБА_4 проступком та їх наслідками, відомостей про вимоги законодавства або посадових обов'язків, які було порушено позивачем, а також про наявність вини позивача у відповідних діях, обставин, які пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.

Таким чином, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади факт скоєння ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під час службового розслідування не доведено.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.