Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Судакського міського суду АР Крим від 25 червня 2009 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на підставі ст. 248 КПК України, ст. 8 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року.

В апеляційному порядку кримінальна справа не переглядалася.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він 1.05.2004 року, рухаючись по автодорозі Алушта-Судак-Феодосія зі сторони м. Алушти в напрямку м. Судака на мотоциклі "Ява-350" в порушення п.21.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) перевозив двох пасажирів Глазкова та Нікіпелову, На 62 км зазначеної дороги, рухаючись зі швидкістю 63 км/год., порушив п.п. 10.1, 11.2, 12.4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_1 під керуванням Дикого. В результаті дорожньо-транспортної пригоди Нікіпеловій були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, Глазкову – тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя та здоров’я потерпілого в момент заподіяння, а Дикому – легкі тілесні ушкодження.

Постановою суду ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. п. "в", "г" Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року (660-17) , кримінальна справа закрита.

У касаційному поданні порушується питання про зміну постанови суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Прокурор зазначає, що суд неправильно застосував до ОСОБА_5 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року (660-17) тому, що відповідно до п. "з" ст. 7 зазначеного закону амністія на ОСОБА_5 не поширюється. Разом з тим, у поданні зазначається, що на ОСОБА_5 поширюється Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року (955-16) і на підставі цього закону його слід звільнити від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як убачається з матеріалів справи, суд неправильно застосував до ОСОБА_5 п. п. "в", "г" Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року (660-17) , а кримінальну справу закрив тому, що відповідно до вимог п. "з" ст. 7 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, амністія не застосовується до осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності чи засуджені, в тому числі, за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 286 КК України).

За таких обставин ОСОБА_5 не підпадав під дію цього Закону, оскільки скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України і не міг бути по ньому звільнений від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 скоїв злочин 1.05.2004 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року (955-16) , і у відповідності до ч. 4 ст. 5 КК України щодо нього можуть бути застосовані п. п. "б", "е" ст. 1 зазначеного Закону, оскільки він скоїв злочин з необережності, є інвалідом 3 групи безстроково та має на утриманні неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід вирішити питання про можливість застосування до ОСОБА_5 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 (955-16) року.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Постанову Судакського міського суду АР Крим від 25 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.