Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 20 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 березня 2009 року відносно ОСОБА_5.

Вироком Жовтневого районного суд м.Маріуполя Донецької області від 10 листопада 2008 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не судимий,

тимчасово не працюючий,

засуджений за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 4 березня 2009 року:

- апеляцію засудженого ОСОБА_5 задоволено частково;

- вирок Жовтневого районного суд м.Маріуполя Донецької області від 10 листопада 2008 року відносно ОСОБА_5 змінено;

- ОСОБА_5 визнано винним за ст. 186 ч.2 КК України і призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, за ст. 296 ч.2 КК України 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладено на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і повідомляти ці органи про зміну місця проживання й роботи. У решті вирок залишено без зміни.

З урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, ОСОБА_5 визнаний винуватим у тому, що він 2 листопада 2003 року, приблизно о 21 годині, у дворі будинку№74 по пр.Леніна в Жовтневому районі м.Маріуполя, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та заподіянням гр.ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, а також відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 816 грн..

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу через неправильне застосування кримінального закону і направити справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на те, що суд неправомірно перекваліфікував діяння ОСОБА_5 з розбійного нападу на грабіж і хуліганство, а всупереч вимогам ст. 334 КПК України не виклав в ухвалі формулювання обвинувачення, визнаного апеляційним судом доведеним.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Вироком місцевого суду ОСОБА_5 був визнаний винуватим у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у зв’язку з тим, що ОСОБА_5 за попередньою змовою із невстановленою слідством особою скоїв розбійний напад на гр.ОСОБА_6, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а також заволодівши його майном на загальну суму 816 грн..

Апеляційний суд, провівши судове слідство та визнавши ОСОБА_5 винуватим за ст. 186 ч.2 КК України і ст. 296 ч.2 КК України, тобто у злочині, склад якого має інший об’єкт, ніж злочин, передбачений ст. 187 КК України, по суті змінив обвинувачення засудженого на таке, що істотно відрізняється від пред’явленого за фактичними обставинами, оскільки органом досудового слідства ОСОБА_5 не ставилося у вину грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Тобто апеляційний суд вийшов за межі пред’явленого ОСОБА_5 обвинувачення, що становить істотне порушення його права на захист та є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, при якому суду апеляційної інстанції належить дотриматися всіх вимог чинного закону, врахувати решту доводів касаційного подання прокурора та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 березня 2009 року відносно ОСОБА_5 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.