Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про перерахунок пенсії,

У грудні 2011 року ОСОБА_4 (надалі також позивач, ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (надалі також відповідач, УПФУ), просив визнати неправомірними дії УПФУ та зобов'язати останнє зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди роботи з 29 листопада 1977 року по 28 лютого 1994 року на посадах службовця в органах управління ветеринарної служби району.

Позов умотивований тим, що при нарахуванні пенсії УПФУ включило до стажу державної служби позивача лише періоди роботи після присвоєння відповідного рангу державного службовця (після 28 лютого 1994 року). Позивач вважає таку позицію неправильною, оскільки відповідно до статті 27 Закону України "Про державну службу" та пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (283-94-п) , та додатку до нього до стажу державної служби зараховуються всі періоди безперервної роботи службовцем на посадах керівних працівників та спеціалістів виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів, місцевих органів державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР, які передували переходу на посаду державного службовця, в даному випадку - період роботи службовцем (керівником та заступником керівника) в державній бюджетній організації, тривалістю 16 років та 3 місяці, з 29 листопада 1977 року по 28 лютого 1994 року.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Суд постановив: визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області неправомірними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області зарахувати ОСОБА_4 до стажу роботи державного службовця періоди роботи з 29 листопада 1977 року по 28 лютого 1994 року на посадах службовця в органах управління ветеринарною службою району.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду про залишення його без змін, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач проти касаційної скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як установлено судами, ОСОБА_4 працював:

з 29 листопада 1977 року по 11 грудня 1991 року на посаді заступника головного ветеринарного лікаря району Пустомитівської станції по боротьбі з хворобами тварин;

з 11 грудня 1991 року по 07 вересня 1993 року - начальника Пустомитівської станції по боротьбі з хворобами тварин, головного ветеринарного лікаря, державного ветеринарного інспектора району при райвиконкомі;

з 08 вересня 1993 року по 28 лютого 1994 року на посаді начальника Пустомитівського районного підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини - головного державного інспектора ветеринарної медицини району.

28 лютого1994 року позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця шостої категорії, а 10 червня 1994 року позивач прийняв Присягу державного службовця.

У подальшому, 21 липня 2011 року, позивач звернувся до УПФУ з заявою про нарахування йому пенсії, як державному службовцю.

17 листопада 2011 року УПФУ листом № 12908/02-20 УПФУ повідомило позивача про призначення з 22 липня 2011 року пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) та рекомендувало звернутись за роз'ясненням в органи державної служби щодо зарахування до стажу державної служби окремих періодів роботи, а саме: з 29 листопада 1977 року по 11 грудня 1991 року на посаді заступника головного ветеринарного лікаря району Пустомитівської станції по боротьбі з хворобами тварин; з 11 грудня 1991 року по 07 вересня 1993 року на посаді начальника Пустомитівської станції по боротьбі з хворобами тварин, головного ветеринарного лікаря, державного ветеринарного інспектора району при райвиконкомі; з 08 вересня 1993 року по 28 лютого 1994 року на посаді начальника Пустомитівського районного підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини - головного державного інспектора ветеринарної медицини району.

Поза зарахуванням до стажу державної служби залишився період роботи позивача з 29 листопада 1977 року по 28 лютого 1994 року на посадах в органах управління ветеринарної служби району, що зумовило звернення до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що спірний період роботи позивача підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Державну службу в Україні запроваджено Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 (3723-12) року. Постановою Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про державну службу" (3724-12) Кабінету Міністрів України до 01 березня 1994 року запропоновано затвердити Положення про порядок обчислення стажу державної служби в державних органах. На її виконання постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (283-94-п) затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, яким визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби (далі - Порядок), Додатком до якого визначено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

До вищевказаного Переліку, серед іншого, віднесені виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи, а також Місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.

Поряд із цим, як вірно зазначили суди, відповідно до Типового положення про районну ветеринарну станцію (станцію по боротьбі з хворобами тварин), затвердженого Міністерством сільського господарства СРСР 20 травня 1971 року, яка діяла на час роботи позивача, районна ветеринарна станція (станція по боротьбі з хворобами тварин) була центральною установою державної ветеринарії в районі та знаходилася у підпорядкуванні управління сільського господарства райвиконкому і утримувалася за рахунок коштів місцевого або республіканського бюджету.

Станцію очолював начальник, який одночасно за посадою був головним ветеринарним лікарем району (управління сільського господарства райвиконкому) - державним ветеринарним інспектором району. Заступник начальника - головного ветеринарного лікаря призначався на посаду та звільнявся з посади наказом по управлінню, у відомстві якого знаходилася станція.

Відповідно до Типового положення про головного ветеринарного лікаря управління сільського господарства райвиконкому (головного ветеринарного лікаря району) - державного ветеринарного інспектора району, затвердженого Міністерством сільського господарства СРСР 20 травня 1971 року, головний ветеринарний лікар призначається на посаду і звільняється з посади райвиконкомом Ради депутатів трудящих за погодженням з обласним (крайовим) управлінням сільського господарства.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до спірних відносин вищевикладених положень Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги, які зводяться до відсутності в названому Переліку станції по боротьбі з хворобами тварин, на увагу не заслуговують, адже цей Перелік не є вичерпним та передбачає розширене тлумачення, зокрема, з огляду на наявність правових конструкцій "Виконавчі комітети Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи", "Місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік", "об'єднання, створені на базі головних управлінь міністерств і відомств відповідно до рішень Уряду" тощо.

Відтак, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.