Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 1 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Львівської області на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_5,

зазначеною постановою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимий в силу ст. 89 КК України,

звільнений, на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.

В апеляційному порядку дане судове рішення не переглядалося.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що 07.09.2005 року, приблизно о 10 годині, на сходовій площадці 6-го поверху під’їзду АДРЕСА_1, ображав нецензурною лайкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проводили ремонт, пошкодив газозварювальний апарат, на зауваження припинити хуліганські дії не реагував, погрожував фізичною розправою, наніс ОСОБА_6 удари молотком по руці та голові, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, стукав молотком по вхідних дверях квартири №204, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 200 грн., розбив ОСОБА_6 електроболгарку, розірвав сорочку та поламав заварені в коморі кутники, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 665 грн. Хуліганські дії ОСОБА_5 тривали протягом 50 хвилин, чим він грубо порушив громадський порядок та виявив явну неповагу до суспільства.

Крім того, ОСОБА_5 23.09.2005 року, приблизно о 16 годині, на тому ж місці, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, погрожуючи молотком ОСОБА_6 і ОСОБА_9 та висловлюючись нецензурними словами, розірвав на ОСОБА_6 сорочку, погрожуючи присутнім фізичною розправою. Хуліганські дії ОСОБА_5 тривали протягом 40 хвилин та були припинені працівниками міліції.

Він же, 28.05.2006 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, на сходовій площадці 7-го поверху вказаного під’їзду, ображав нецензурною лайкою неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зіштовхнув ОСОБА_10 зі сходів, від чого потерпіла вдарилася об металевий електрощіток, наніс удар ногою в спину потерпілому ОСОБА_11, заподіявши йому фізичного болю.

Також ОСОБА_5 в середині травня 2006 року, у вказаному під’їзді, ображав нецензурними словами ОСОБА_12 та ОСОБА_13, на зауваження останніх не реагував, погрожуючи їм розправою, чим грубо порушив громадський порядок.

07.08.2006 року, приблизно о 12 годині, під час затримання працівниками міліції, ОСОБА_5 чинив їм активний опір, висловлювався на їх адресу нецензурними словами, умисно наніс удар кулаком в ліве передпліччя працівнику міліції ОСОБА_14, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, та вкусив працівника міліції ОСОБА_15 за праве плече, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор вказує на порушення судом прав потерпілих та невідповідність рішення суду вимогам кримінально-процесуального закону. У зв’язку з цим просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримку подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи судом провадиться тільки щодо підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. Суд при доповненні чи зміні обвинувачення зобов’язаний додержуватися правил, установлених у статтях 276 - 278 КПК України.

Прийшовши до переконання, що пред’явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Копії постанови про зміну обвинувачення вручаються учасникам процесу.

Як зазначено в ч. 4 ст. 277 КПК України, якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз’яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі.

З матеріалів справи убачається, що суд, направляючи потерпілим копію постанови про зміну в суді обвинувачення щодо ОСОБА_5 з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України, яка є менш тяжкою, не переконався в отриманні ними копії даної постанови, а також не з’ясував їх думки з приводу пред’явленого ОСОБА_5 нового обвинувачення.

З протоколу судового засідання від 24.06.2009 року (коли було оголошено постанову прокурора про зміну обвинувачення) встановлено, що суд, в порушення вимог ст. 284 КПК України, не з’ясував причини неявки в судове засідання потерпілих.

Наведене є порушенням прав потерпілих та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи прокурора про невідповідність постанови суду вимогам кримінально-процесуального закону, також є слушними.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суддя повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа до суду з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК (2341-14) . Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК (1001-05) порядку відповідне судове рішення.

Всупереч цьому, постанова суду про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності містить лише виклад обвинувачення, пред’явленого йому органами досудового слідства, і не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та доказів встановлення наявності в діях ОСОБА_5 ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч. 1, 342 ч. 2 та 345 ч. 2 КК України.

За таких обставин постанова місцевого суду підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та постановити обґрунтоване рішення, виклавши його відповідному процесуальному документі з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.