Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.

при секретарі: Іллінові О.Є.,

за участю: представника позивача Крисенка С.М.(керівник),

представника відповідача Дідук О.В.(довіреність від 20.12.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Багатопрофільної промислово-комерційної компанії "Кварц" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Багатопрофільної промислово-комерційної компанії "Кварц" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії, -

Багатопрофільна промислово-комерційна компанія "Кварц" звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача стосовно ненадання спеціального дозволу на користування надрами та зобов'язати його надати спеціальний дозвіл на видобування корисної копалини місцевого значення каміння - пісковику північної частини Софіївської ділянки Марусинського ІІ родовища пісковику площею 8,29 га в Антрацитівському районі Луганської області терміном на 16 років за ціною 90,40 тис. грн. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2010 року визнано неправомірною бездіяльність Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо нерозгляду заяви БПКК «Кварц» від 25.06.2007 на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами та зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України розглянути цю заяву згідно Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами та прийняти відповідне рішення. 08.06.2012 Багатопрофільна промислово-комерційна компанія «Кварц» звернулась до Державної служби геології та надр України, яка є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, з вимогою виконати вищезазначену постанову ВАСУ, однак, відповідачем заяву належним чином не розглянуто, що змусило його звернутись до суду з даним позовом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що, фактично постанова Вищого адміністративного суду України відповідачем не виконана,оскільки будь-якого рішення з цього питання не прийнято. Крім того, протоколом ДКЗ України № 1224 від 30.01.2007 р. у межах Північної частини Софіївської ділянки Марусинського ІІ родовища затверджено балансові запаси пісковику у кількості 1281 тис.куб.м., а річна потужність підприємства складає 90 тис.куб.м., тому строк дії спеціального дозволу повинен складати 16 років, з яких 14 років - термін забезпечення балансовими запасами, а 2 роки - для розбудови підприємства, відповідно до Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами. Апелянт також наголошує на тому, що, початкова вартість спеціального дозволу у розмірі 90,4 тис. грн. розраховувалась згідно затверджених запасів.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено і підтверджується матеріалами справи, що 25 червня 2007 року позивач звернувся до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України із заявою та пакетом документів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на видобування корисної копалини місцевого значення (а.с.90).

Згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 21.09.201 І №к-2621\09 визначений спосіб яким зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України розглянути заяву БПКК «Кварц» від 25.06.2007 із доданим до неї пакетом документів про надання спеціального дозволу на видобування корисної копалини місцевого значення-пісковику північної частини Софіївської-ділянкн Марусинського II родовища пісковику площею 8,29 га в Антрацитівскому районі Луганської області терміном на 20 років згідно Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами та прийняти відповідне рішення (а.с.6-9).

У зв»язку з ліквідацією Державної геологічної служби та утворення Державної служби геології та надр України, відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про ліквідацію урядових органів», постановою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року було замінено вибулу сторону виконавчого провадження - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України на його правонаступника - Державну службу геології та надр України.

08 червня 2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про розгляд заяви БПКК «Кварц» від 25.06.2007 про надання дозволу на користування надрами терміном на 16 років за ціною 90,40 тис.грн., відповідно до рішення Вищого адміністративного суду України.

13 липня 2012 року Робочою групою Державної служби геології та надр України заяву позивача було розглянуто, після чого Багатопрофільну промислово-комерційну компанію «Кварц» повідомлено, що надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісковику північної частини Софіївської ділянки Марусинського II родовища можливо тільки на 11 років у зв'язку з тим, що відповідно до техніко-економічних показників промислового освоєння північної частини Софіївської ділянки Марусинського II родовища, зазначених у протоколі ДКЗ України від 30.01.2007 №1224, річна потужність підприємства складає 90 тис.м3, тобто забезпеченість балансовими запасами пісковиків становить близько 11 років.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки постанова Вищого адміністративного суду від 21.09.2010 року відповідачем виконана в повному обсязі, заява позивача разом з пакетом документів розглянута та прийнято рішення. При цьому, відповідним рішенням суд вважає рішення (лист) Робочої групи Державної служби геології та надр України щодо повідомлення позивача про неможливість надати дозвіл на строк 16 років.

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Як зазначалось вище, постановою ВАСУ від 21.09.2010 року зобов»язано відповідача розглянути заяву БППК «Кварц» у відповідності з Порядком надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007р. №480 (480-2007-п) , під час розгляду питань щодо спеціальних дозволів на користування надрами, Мінприроди приймає одне з таких рішень:

- про надання дозволу;

- про відмову в наданні дозволу;

- про продовження (відмову в продовженні) строку дії дозволу;

- про зупинення дії дозволу;

- про анулювання дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечувалось представником відповідача, жодного з видів рішення, визначених вказаним Порядком, Державною службою геології та надр України за результатами розгляду заяви позивача від 25.06.2007 року прийнято не було.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, що, відповідно до п.2 ч.1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового.

постанова в повному обсязі складена 18 січня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Багатопрофільної промислово-комерційної компанії "Кварц" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Багатопрофільної промислово-комерційної компанії "Кварц" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Багатопрофільної промислово-комерційної компанії "Кварц" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної служби геології та надр України, здійснені під час розгляду заяви Багатопрофільної промислово-комерційної компанії "Кварц" від 25.06.2007 року відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 21.09.2010 року.

Зобов»язати Державну службу геології та надр України розглянути заяву Багатопрофільної промислово-комерційної компанії "Кварц" від 25.06.2007 року відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 21.09.2010 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.