Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва та касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2009 року.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2008 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості на підставі

ст. 89 КК України,

засуджено:

за ч. 3 ст. 321 КК України до позбавлення волі на 5 років;

за ч. 1 ст. 209 КК України до позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на 2 роки, з конфіскацією автомобіля "Міtsubishi L 200" д.н. НОМЕР_1.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на 2 роки, з конфіскацією автомобіля "Міtsubishi L 200" д.н. НОМЕР_1.

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судиму,

засуджено за ч. 3 ст. 321 КК України до позбавлення волі на 3 роки.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 321 КК України до позбавлення волі на 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винними у тому, що вони в період з 10 жовтня по 10 листопада 2007 року за попередньою змовою незаконно придбали, перевозили, зберігали з метою збуту та збували отруйний лікарський засіб – трамадол.

Крім того, ОСОБА_2, ніде не працюючи та не маючи джерела прибутку окрім незаконного збуту отруйного лікарського засобу – трамадолу, з метою легалізації отриманих грошей від цього уклав договір кредиту в Київській філії ВАТ "Банк Універсальний" 20.09.2007 року щодо придбання автомобіля "Міtsubishi L 200" д.н. НОМЕР_1 в ТОВ "Діамант Альянс" вартістю 131300 грн. та продовжував їх легалізувати в процесі здійснення виплат, передбачених вказаним договором.

У касаційному поданні порушується питання про зміну судових рішень в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 209 КК України та закриття справи щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 209 КК України за відсутністю в його діях складу злочину. На думку прокурора, суд безпідставно визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні даного злочину, оскільки він уклав договір кредиту та сплатив перші внески за автомобіль "Міtsubishi L 200" до отримання грошей від збуту трамадолу.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень та просить пом’якшити покарання, посилаючись на щире каяття та стан здоров’я.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала свою касаційну скаргу, прокурора, який підтримав касаційне подання та заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання та скарги, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню, а скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону. неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєнні злочину та правильності кваліфікації їх дій за ч. 3 ст. 321 КК України у касаційних поданні та скарзі засудженої ОСОБА_1 не оспорюються.

Суд першої інстанції визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, а саме, за те що він отримавши доходи від незаконного збуту трамадолу, легалізував їх шляхом укладання договору кредиту в Київській філії ВАТ "Банк Універсальний" 20.09.2007 року щодо придбання автомобіля "Міtsubishi L 200" д.н. НОМЕР_1 в ТОВ "Діамант Альянс" вартістю 131300 грн. та здійснення виплат, передбачених вказаним договором.

Проте, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 здійснив проплати за автомобіль "Міtsubishi L 200" 18.09.2007 та 20.09.2007 року, тобто до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 321 КК України.

Суд, при постановлені вироку не врахував, що кошти або інше майно виступають предметом легалізації за умови, що вони раніше були отримані шляхом вчинення первинного злочину.

Перші грошові кошти за збут отруйного лікарського засобу – трамадолу ОСОБА_2 отримав лише 10.10.2007 року, тобто після того, як він проплатив за вищезазначений автомобіль і таким чином ці кошти не можуть виступати предметом легалізації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення в частині засудження ОСОБА_2 слід скасувати, а кримінальну справу щодо нього за ч. 1 ст. 209 КК України закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Що стосується доводів касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 щодо призначеного покарання, то вони є безпідставні.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_1, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про її особу, яка не працює, раніше не судима, посередньо характеризується.

Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону, є справедливим та є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити, а касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2 в частині його засудження за ч. 1 ст. 209 КК України скасувати, а кримінальну справу в цій частині закрити за відсутністю в його діях складу злочину, а щодо ОСОБА_1 залишити без зміни. Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 3 ст. 321 КК України до позбавлення волі на 5 років.

В решті судові рішення залишити без зміни.