Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 19 червня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ст. 124 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п.2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 24 травня 2009 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на весіллі за адресою: м. Антрацит, с.Кам’яне, пров. Калініна, 7/5а, під час сварки з потерпілим ОСОБА_6 умисно заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановленого судового рішення у зв’язку з неповнотою досудового та судового слідства та неправильним застосуванням кримінального закону. Просить справу направити на додаткове досудове слідство.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Як убачається з матеріалів справи, справа надійшла до суду з обвинувальний висновком, затвердженим прокурором, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ст. 124 КК України. Саме в цих межах прокурор підтримував обвинувачення у судовому засіданні; постанови про зміну обвинувачення на більш тяжкий злочин державний обвинувач не виносив.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у пред’явленому обвинуваченні за ст. 124 КК України, у зв’язку з цим суд, з’ясувавши думку учасників судового розгляду, в тому числі й державного обвинувача, визнав недоцільним досліджувати інші докази. Оскільки у такому випадку, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, учасники процесу, надаючи згоду на скорочене судове слідство справи, позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку, вирок по справі в апеляційному порядку не переглядався. Підстав для скасування вироку суду у касаційному порядку в результаті перевірки доводів касаційного подання колегія суддів не вбачає.

Доводи у касаційному поданні прокурора про те, що суд, розглянувши справу у відсутності потерпілого ОСОБА_7, порушив його права, в даному випадку не можуть бути підставою для скасування вироку. Потерпілий ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про розгляд справи. Крім того, відповідно до вимог ст. 290 КПК України, якщо в судове засідання не з’явиться потерпілий, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вправі розглянути справу у відсутності потерпілого, якщо його явка є неможливою та без його участі можливо з’ясувати всі обставини справи. Як убачається з протоколу судового засідання, суд дотримався цих вимог закону. Потерпілий ОСОБА_7 надав заяву, в якій висловив своє небажання брати участь у розгляді справи (а.с.106), внаслідок чого суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи у відсутність потерпілого.

Тому істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну постановленого вироку, в тому числі, й неправильного застосування судом положень ст. 299 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Луганської області залишити без задоволення.

Вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 19 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.