2а-10143/12/0170/4 Про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо неприйняття як податкового звіту декларації з податку на додану вартість - 15.01.2013 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 03.10.2012 у справі № 2а-10143/12/0170/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" (вул. Севастопольська, 245, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ-1, 04655)

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2012 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України по неприйняттю як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" за липень 2012 року, поданої 17.08.2012.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" основні показники декларацій з податку на додану вартість за липень 2012 року, поданої 17.08.2012.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2012 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 15.01.2013, представник відповідача Державної податкової служби України підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове. Позивач та відповідач (Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника відповідача (Державної податкової служби України), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 17.08.2012 позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкову декларацію із ПДВ, із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), за липень 2012 року (а.с.8-13).

Квитанцією №1 від 17.08.2012 ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за липень 2012 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ (а.с. 7).

Право податкового органу не визнавати як податкову звітність подану платником податків податкову декларацію передбачено нормами Податкового кодексу України (2755-17) у разі невідповідності її вимогам цього Кодексу у визначених випадках. Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Неприйняття відповідачем податкової декларації за липень 2012 року мотивовано тим, що позивач відсутній в Реєстрі платників податку на додану вартість (а.с.7)

Згідно із матеріалами справи, відповідач анулював реєстрацію позивача платником податку на додану вартість, оформивши своє рішення актом №261/15-2 від 22.10.2009. Не погодившись з рішенням відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач оскаржив його до суду.

Згідно із постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2010 у справі №2а-12853/09/13/0170 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим від 22.10.2009 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" як платника податку на додану вартість. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2010 у справі №2а-12853/09/13/0170 залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010.

Отже, оскільки рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777", оформлене актом від №261/15-2 від 22.10.2009, а також оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2009 у справі №2а-12853/09/13/0170 вжито заході забезпечення адміністративного позову: зупинено дію акту №261/15-2 від 22.10.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача до ухвалення судового рішення у справі, визнано протиправним та скасовано, у відповідача були відсутні підстави для невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість документами податкової звітності, у зв'язку з тим, що декларації подані особою, яку не зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

Акт індивідуальної дії, яким є рішення відповідача про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, оформлене актом №261/15-2 від 22.10.2009, визнається протиправним та скасовується судом з моменту його прийняття суб'єктом владних повноважень. Відтак, враховуючи набрання постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2010 у справі №2а-12853/09/13/0170 законної сили, позивач є зареєстрованим платником ПДВ, оскільки відсутнє рішення щодо анулювання його реєстрації.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 12.01.2012 між ДПІ в м. Сімферополі та позивачем укладений договір №120120121 (а.с.19-20) про визнання електронних документів, згідно з яким орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису. Прийняття та укладання договору підтверджується квитанцією №2 (а.с.18).

Отже законних підстав для невизнання поданої позивачем податкової декларації як податкової звітності у відповідача не було. Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо неприйняття поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2012 року не ґрунтуються на законі, є протиправними і порушують права позивача, які підлягають захисту.

Щодо вимог позивача щодо зобов'язання відповідача відобразити у картці особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданої позивачем декларації, необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" від 18.07.2005 №276 (z0843-05) , з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету. Тобто суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданої позивачем декларації.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2012 у справі № 2а-10143/12/0170/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.