Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 18 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2009 року щодо ОСОБА_4,

названою постановою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 321, ч.4 ст. 321 КК України, у зв’язку з його неосудністю під час вчинення діянь та застосовано щодо нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом.

Кримінальну справу щодо ОСОБА_4 провадженням закрито.

Постановлено стягнути з законного представника ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертиз, вирішено долю речових доказів.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області просить скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, вказує, що суд не взяв до уваги суперечливість висновку судово-психіатричної експертизи. Зазначає, що суд обмежився лише допитом ОСОБА_4 в судовому засіданні та формальним дослідженням матеріалів справи, розглянув справу всупереч вимогам ст.ст. 316, 419 КПК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння перебувала у стані неосудності.

З протоколу судового засідання видно, що захисником ОСОБА_6 під час судового розгляду було подане клопотання про призначення щодо ОСОБА_4 судово-психіатричної експертизи у зв’язку з необхідністю з’ясування його психічного стану.

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснював, що вживав велику кількість препарату "Трамадол" щоденно; згідно з довідкою Міського наркологічного диспансеру м.Красноармійська, будь-який психо-активний засіб, в тому числі "Трамадол", змінює психічний стан людини", а тому у суду були підстави для задоволення клопотання захисника та призначення згаданої експертизи.

Оскільки під час проведення експертизи було встановлено, що ОСОБА_4 страждає органічним розладом особистості та на час судового розгляду та вчинення інкримінованих діянь не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв’язку з чим потребує застосування примусових заходів медичного характеру, суд обґрунтовано виніс постанову про продовження розгляду справи за правилами, встановленими главою 34 КК України (2341-14) , чим дотримався вимог ст. 316 КПК України.

Як вбачається з протоколу судового засідання, судом було допитано законного представника ОСОБА_5, досліджені зібрані в справі докази, а також оголошені показання свідків, які не з’явилися в судове засідання, і учасники судового засідання щодо цього не заперечували. Тому, посилання прокурора про те, що судове слідство відбувалося за правилами ч.3 ст. 299 КПК України, внаслідок чого порушено вимоги ст. 419 КК України, є необґрунтованими.

Зі змісту постанови видно, що суд надав належну оцінку висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи, тому рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності як особи, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння перебувала у стані неосудності, та застосування до нього примусових заходів медичного характеру, є правильним.

Доводи касаційного подання про суперечливість висновку судово-психіатричної експертизи не можна визнати переконливими, оскільки в ньому обґрунтовано зазначено, що розлад психічної діяльності у ОСОБА_4 не був тимчасовим.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування постанови суду, не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для її призначення до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.