Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказу та поновлення на посаді, -

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2016 року зазначена касаційна скарга залишена без руху, а скаржникові у строк до 19 лютого 2016 року запропоновано усунути зазначені в ній недоліки виконавши вимоги статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали.

Зокрема, скаржнику необхідно було надати документ про сплату судового збору.

19 лютого 2016 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, однак документ про сплату судового збору до заяви не додано.

Натомість, відповідач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням його майнового стану.

На підтвердження обставин, вказаних у своєму клопотанні скаржник посилається на відсутність у нього коштів, призначених на цю мету.

Відповідач вважає, що наведені обставини не дають йому змоги оплатити судовий збір.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом даної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів, з вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Разом з тим, у своєму клопотанні скаржник не зазначив обставини, які можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, окрім цього, за змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19) (далі - Закон № 484-VІІІ (484-19) ) Кабінет Міністрів України повинен забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За наведених обставин, доводи, зазначені у вищевказаному клопотанні не свідчать про наявність достатніх підстав для задоволення такого і відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, недоліки касаційної скарги не усунуто, зокрема, вимоги частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документу про оплату судового збору скаржником не виконані.

У відповідності до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, якою передбачено повернення касаційної скарги.

За таких обставин, згідно приписів частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, дану касаційну скаргу слід повернути скаржникові.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, разом з доданими до неї матеріалами, повернути скаржникові.

ухвала оскарженню не підлягає.