Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 9 листопада 2009 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина Грузії,

такого, що не має постійного місця

проживання і роботи, судимого

18 травня 2001 року за ч. 2 ст. 142 КК України

на сім років позбавлення волі,

звільненого з місць ув’язнення 7 травня 2007 року

після відбуття покарання,

– у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. 1, 263 ч. 1 КК України, направлено на додаткове розслідування.

Мірою запобіжного заходу ОСОБА_5 залишено тримання під вартою.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що 24 січня 2008 року приблизно о 23-ій годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння біля приміщення поліклініки імені О. і А. Тропіних, що на проїзді Береговому, 3 в м. Херсоні, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних взаємовідносин та з прямим умислом, спрямованим на протиправне позбавлення життя двох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, він вчинив два постріли із обріза мисливської рушниці "ІЖ-58" НОМЕР_1 дванадцятого калібру в ОСОБА_7 і ОСОБА_8, заподіявши їм тяжкі тілесні ушкодження, від яких вони померли на місці події.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачувався і в тому, що в травні 2007 року в м. Броди Львівської області в невстановленої особи незаконно придбав мисливську рушницю, з якої незаконно виготовив гладкоствольну вогнепальну зброю – обріз, яку зберігав у підвальному приміщенні згаданої вище поліклініки, а з 26 січня 2008 року після вчинення злочину – в каналізаційному колодязі, який знаходився на прилеглій до цього медичного закладу території до 25 березня 2008 року, звідки вона цього дня була виявлена і вилучена.

Розглядаючи справу ОСОБА_5, суд дійшов висновку, що органом досудового слідства при розслідуванні справи допущені така неповнота і неправильність, які неможливо усунути в судовому засіданні, у зв’язку з чим направив праву на додаткове розслідування, запропонувавши при цьому органу досудового слідства:

– усунути суперечності в показаннях ОСОБА_5 про обставини вбивства потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8;

– перевірити, чи не позбавлені підстав показання ОСОБА_5 про самообмову у вчиненні злочинів унаслідок застосування до нього недозволених методів;

– дати оцінку діям співробітників міліції, які поміщали ОСОБА_5 в спецприймальник-розподільник;

– усунути суперечність між висновками органу досудового слідства про перебування ОСОБА_5 під час вбивства потерпілих у стані алкогольного сп’яніння та показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про те, що той алкогольних напоїв не вживав, бо лікувався;

– перевірити на придатність до стрільби долучений до справи як речовий доказ обріз та дати оцінку тій обставині, що продуктів пострілу на одягу ОСОБА_5 не виявлено, а також такій слідчій дії, як упізнання обріза обвинуваченим і свідком ОСОБА_10, яка, на думку суду, проведена з порушенням закону;

– дати оцінку показанням свідка ОСОБА_9 про те, що він обмовив ОСОБА_5 в зберіганні обріза;

– провести судово-дактилоскопічну експертизу і перевірити, чи не могли належати ОСОБА_5, чи іншим особам наявні на пляшці з-під горілки "Сотка пшенична" сліди пальців рук, а також за допомогою судово-біологічної експертизи перевірити належність йому слини на недопалках, виявлених на місці події;

– перевірити алібі ОСОБА_5;

– дати оцінку даним протоколу огляду місця події від 25 березня 2008 року, відповідно до яких під час огляду прилеглої до місця події території, в технологічному отворі бетонної плити перекриття каналізаційного колодязя був виявлений і вилучений обріз мисливської зброї, на якому не було виявлено слідів пальців рук, а також показанням ОСОБА_5, який спочатку вказував, що зброю після вчинення вбивства потерпілих він викинув у річку, потім стверджував, що викинув у контейнер для сміття і лише через місяць після події вказав на цей колодязь;

– провести інші слідчі дії, спрямовані на всебічне, повне й об’єктивне дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор вніс на нього касаційне подання, в якому просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування прохання наводить доводи, зміст яких зводиться до того, що в справі є достатньо доказів, які викривають ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які суд зобов’язаний був всебічно, повно й об’єктивно дослідити і дати їм належну оцінку, ухваливши щодо підсудного законне й обґрунтоване рішення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційному поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з роз’ясненням, що міститься в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 року (va002700-05) , досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді, не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Розглядаючи справу ОСОБА_5, суд не виконав вимог зазначеного закону і знехтував наведеними вище роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, судове слідство провів однобічно і неповно, про що свідчать такі обставини.

Визнавши, що орган досудового слідства при розслідуванні справи допустив неповноту і неправильність, суд мав переконливо, з посиланням на вимоги закону аргументувати, в чому конкретно проявилася така неповнота і неправильність, та вказати у який спосіб можна їх усунути.

Запропоновуючи органу досудового слідства провести додаткове розслідування справи з метою усунення суперечностей в показаннях підсудного про обставини вбивства потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8, суд не врахував тієї обставини, що цей злочин був вчинений в умовах неочевидності, а тому встановити свідків – очевидців, за допомогою яких можна було б конкретизувати показання ОСОБА_5 про обставини злочину, чи провести з цією метою інші слідчі дії видається неможливим. З огляду на це, суду необхідно було більш ретельно допитати ОСОБА_5, з’ясувати причину зміни ним показань і з урахуванням даних судового слідства та даних явки з повинною, протоколів допитів як підозрюваного, обвинуваченого з перевіркою його показань шляхом відтворення обстановки й обставин події на місці вбивства потерпілих, із яких видно, що він не заперечував своєї вини в інкримінованих злочинах і про обставини їх вчинення на допитах, які проводилися за участю захисника, давав показання, які суд з метою вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України, мав проаналізувати і в сукупності з іншими наявними у справі доказами дати їм оцінку на предмет їх належності, допустимості, достовірності й достатності, чого він не зробив, ухилившись у такий спосіб від прийняття рішення по суті справи, про що обґрунтовано зазначається в касаційному поданні.

Зобов’язуючи орган досудового слідства усунути суперечність між його висновком про перебування ОСОБА_5 під час вбивства ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у стані алкогольного сп’яніння та показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які вони дали в судовому засіданні, про те, що той алкогольних напоїв не вживав, бо лікувався, суд мотивів того, що неусунення такої суперечності є перешкодою для прийняття рішення у справі, в ухвалі не навів як і не вказав причин, які позбавили його можливості усунути суперечність самому.

Як видно із матеріалів справи, висунута ОСОБА_5 на свій захист версія про застосування до нього при розслідуванні справи недозволених методів слідства, зокрема, фізичної сили, внаслідок чого він обмовив себе у злочинах, яких, за його ствердженням, не вчиняв, була предметом прокурорської перевірки, за підсумками якої прокурором було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 364, 365, 372 і 373 КК України щодо співробітників міліції, які були причетні до розслідування справи щодо підсудного, з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, яка ним і його захисником в установленому законом порядку не оскаржувалась (т. 5 а. с. 24 – 26).

Піддаючи сумніву правильність такої перевірки та законність прийнятого в ній рішення і вимагаючи від органу досудового слідства повторно перевірити показання підсудного про застосування до нього недозволених методів слідства співробітниками міліції, оскільки (дослівно) "... такі пояснення ОСОБА_5 не позбавлені підстав", суд наперед вирішив питання про їх достовірність, чого робити був не вправі (т. 5 а. с. 86).

Крім того, при перевірці заяви підсудного про застосування до нього незаконних методів слідства, суду необхідно було керуватись роз’ясненнями, що містяться в п. 11 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року (va002700-05) , відповідно до яких така заява сама по собі не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування. Якщо за своїм характером заява про застосування незаконних методів досудового слідства є приводом до порушення кримінальної справи (п. 1 ч. 1 ст. 94 КПК України), суд, попередивши заявника про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, направляє її за належністю прокурору. Результати перевірки не є обов’язковим для суду і підлягають оцінці разом з іншими доказами.

Направляючи справу на додаткове розслідування через сумнівність даних, що містяться, на думку суду, у висновках судової комплексної дактилоскопічної і балістичної експертизи та експертизи продуктів пострілу, а також через неправильність проведення таких процесуальних дій, як упізнання обвинуваченим ОСОБА_5 і свідком ОСОБА_10 зброї, суд також наперед висловив своє ставлення до даних доказів на предмет їх належності й допустимості, чим припустився помилки, яка зумовила істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Суд мав процесуальну можливість з дотриманням установлених ст. 310 КПК України правил призначити і провести (за наявності необхідності в цьому) судові балістичну, дактилоскопічну і біологічну експертизи для з’ясування зазначених в ухвалі питань, дати оцінку даним протоколу огляду місця події, результатом якого стало виявлення в бетонній плиті одного із колодязів, що розташований неподалік місця вбивства потерпілих, зброї, а не доручати це зробити органу досудового слідства.

Не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування і необхідність перевірки алібі ОСОБА_5, бо з’ясувати це питання суд міг у порядку, встановленому ст. 3151 КПК України (1001-05) .

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про направлення справи ОСОБА_5 на додаткове розслідування не відповідає вимогам закону, зокрема, положенням ст. 281 КПК України, оскільки при прийнятті такого рішення суд не вказав у чому конкретно полягає неповнота і неправильність досудового слідства, сам судове слідство провів неповно й однобічно, вирішивши наперед питання про достовірність одних доказів та піддав сумніву належність і допустимість інших, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і підставою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 370 КПК України для скасування судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.

У процесі розгляду справи суду необхідно всебічно, повно й об’єктивно дослідити обставини справи та наявні в ній докази з метою прийняття щодо ОСОБА_5 законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 9 листопада 2009 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. 1, 263 ч. 1 КК України, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.

Запобіжним заходом ОСОБА_5 залишити тримання під вартою.