Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 грудня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №425/4147/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області здійснити з 09.09.2015 року перерахунок пенсії в розмірі 90 % від суми заробітної плати з урахуванням підвищення окладів з 02.09.2015 року відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Луганській області № 4081/15-вих. від 12.11.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона має право на перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (644-2015-п) , якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) та підвищені посадові оклади працівникам апаратів місцевих судів.

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 грудня 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Визнані неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області здійснити ОСОБА_1 з 12 листопада 2015 року перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим працівникам апарату судів відповідно до довідки № 4081/15вих від 12.11.2015 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Луганській області.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року змінене рішення суду першої інстанції. В третьому абзаці резолютивної частини постанови слова та цифри "з 12 листопада 2015 року" замінені на "з 01 листопада 2015 року".

В четвертому абзаці резолютивної частини постанови слова "з Державного бюджету України" замінені на слова "за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області".

В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, або направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 06.03.2009 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області та отримує пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (3723-12) (далі - Закон №3723-ХІІ (3723-12) ) в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати.

Згідно трудової книжки позивач з 15.08.1973 року працювала на посаді секретаря Рубіжанського міського народного суду, з 30.07.1983 року на посаді старшого секретаря цього суду, з 20.01.1986 року - судового виконавця, з 18.05.1987 року - старшого секретаря, з 24.05.1993 року до виходу на пенсію на посаді помічника голови Рубіжанського міського суду Луганської області.

Позивач 05.03.2009 року звільнена з займаної посади як державний службовець в зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби та виходом на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ (3723-12) .

ОСОБА_1, 15.10.2015 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (644-2015-п) , якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) .

Відповідач 30.10.2015 року листом № 134/С-14 повідомив позивача про те, що раніше призначені пенсії не перераховуються з 01.06.2015 року згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VІІІ (213-19) . Також в листі зазначено, що Кабінет Міністрів України не забезпечив прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації ст.37-1 Закону України "Про державну службу", тому відсутні законні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 Додатково у листі зазначено, що для перерахунку пенсії приймаються довідки про заробітну плату, оформлені належним чином (наявність кутового штампу, відбитку печатки та підписів посадових осіб, які видають довідки).

Позивач 12.11.2015 року вдруге звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з тих самих підстав, до якої додала належним чином оформлену довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії.

Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області 13.11.2015 року листом № 152/С-14 відмовило позивачу в перерахунку пенсії, у вказаному листі зазначено, що заява про перерахунок подається у формі згідно з п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (z1566-05) , також зазначені підстави відмови з посиланням на раніше наданий лист відповідача № 134/С-14 від 30.10.2015 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині виходив з того, що ОСОБА_1, має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. При цьому розмір її пенсії повинен перераховуватися з обчисленої пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року (865-2000-п) в редакції на час набрання чинності постанови № 644 від 02.09.2015 року.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що судом першої інстанції вірно вирішений спір по суті, разом із тим помилково не враховано, що оскільки у позивача виникло право на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому вона звернулася за перерахунком пенсії, а відповідна заява з усіма необхідними документами подана до 15 числа включно, відповідний перерахунок має бути проведений з першого числа цього місяця. Також судом першої інстанції помилково зазначено, що судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України замість належного - бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень(відповідача).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно ст. 37 Закону № 3723-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 37-1 Закону № 3723-XII (в редакції на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" № 865 (865-2000-п) (далі - Постанова № 865) від 31.05.2000 року (в редакції на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 6 січня 2003 р. № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (3723-12) , визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

За змістом п.5 Постанови № 865 (865-2000-п) (в редакції на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Згідно довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 12.11.2015 року, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Луганській області на ім'я ОСОБА_1, посадовий оклад помічника голови суду встановлений в сумі 2756,00 гривень.

Судами встановлено, що підставою для відмови в перерахунку пенсії позивачу згідно листів від 30.10.2015 року № 134/С-14 та від 13.11.2015 року № 152/С-14 стала відсутність, на думку відповідача, законодавчого обов'язку проводити будь-які перерахунки пенсійних виплат, оскільки згідно редакції ст. 37-1 Закону № 3723-XII, в редакції Закону України № 76-VІІІ (76-19) , Кабінет Міністрів України на виконання цієї норми не вчинив жодних дій щодо встановлення умов та порядку перерахунку пенсійних виплат державним службовцям.

Разом з тим, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій на час виникнення спірних правовідносин діяли вищевказані постанови Кабінету Міністрів України, необхідні для реалізації ст. 37-1 Закону № 3723-XII, які забезпечували гарантоване ст. 46 Конституції України право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Зміни, які відбулися в ст. 37 Закону № 3723-XII, стосуються тих пенсій, які будуть призначатися після набрання чинності змін до закону, і ніяким чином не підлягає перегляду розмір відсотків, що були обчислені при призначенні пенсії. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) прийнятий Верховною Радою України 02.03.2015 року та набрав чинності 28.03.2015 року, окремі положення 01.04.2015 року.

У п.5 Прикінцевих положень цього Закону визначено питання призначення пенсій відповідно, зокрема, до Закону № 3723-XII (3723-12) .

Таким чином судами обґрунтовано зазначено, що оскільки предметом позову є перерахунок пенсії позивачу, то застосування до спірних правовідносин п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VІІІ (213-19) є безпідставним.

Згідно ст. 22 Конституції України права, свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судами встановлено, що пенсія позивачу призначена на підставі спеціального закону в 2009 році та виплачується до теперішнього часу.

Згідно ст. 37-1 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, які і визначені постановами КМУ № 268 (268-2006-п) та № 644 (644-2015-п) .

З аналізу вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Частиною 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV передбачено, що перерахунок пенсії проводиться у такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо відповідну заяву подано пенсіонером після 15 числа.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином судом апеляційної інстанції обґрунтовано змінена постанова суду першої інстанції в частині зазначення числа місяця, початку проведення відповідного перерахунку пенсії позивача та в частині джерела відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області відхилити.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 грудня 2015 року, змінену постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.