Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Лосєва А. М., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 по справі № 2а-2163/09/1370

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стрийський завод "Металіст"

до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Товариством до суду заявлений позов, з урахуванням уточнень, про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 26.12.2008 № 0000632303/2 в частині визнання основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій на суму 149 887,40 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013, позовні вимоги задоволено частково, скасовано оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині 149 887,40 грн. основного платежу та штрафної санкції.

Рішення судів попередніх інстанції вмотивовано тим, що висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем коштів у сумі 461 192,00 грн. до валових витрат є помилковими та не відповідають вимогам законодавства.

Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити Товариству у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 03.12.2007, за підсумками якої складено акт від 18.07.2008 № 1096/23-3/01423079 та прийнято оскаржуване в частині податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, зокрема, пп. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 на суму 124 197,00 грн. у тому числі і за наслідками господарських операцій з ТОВ "Ай Ді Ем Україна" (правонаступника ТОВ "ПМП Україна").

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (наймодавець) та ТОВ "ПМП Україна" (наймач) укладений договір найму (оренди) нерухомого майна № 1/09/06, згідно із яким наймодавець передає, а наймач приймає у строкове платне користування нерухоме майно: капітальні споруди, офісні та виробничі будівлі, їх приміщення, їх частини. Наймодавець зобов'язаний у випадку дострокового розірвання договору або його не переукладення на тих же умовах, негайно передати наймачу своє майно у рахунок компенсації фактично затраченої наймачем суми грошових коштів на ремонт нерухомого майна та/або проведення іншого поліпшення нерухомого майна. Наймач має право на отримання відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням капітального ремонту та/або здійсненням інших покращень нерухомого майна, відповідно до додаткової угоди від 07.09.2006. Сторони також домовились, що у випадку закінчення строку дії чи дострокового розірвання договору, наймодавець зобов'язаний у 15-денний строк у повному обсязі відшкодувати наймачу вартість капітальних ремонтів та будь-яких покращень орендованого майна.

Згідно із додатковою угодою від 27.12.2007, сторони погодили суму покращень та домовились, що витрати наймача на проведення капітального ремонту та інших покращень підлягають повному відшкодуванню до 30.01.2008. З акту приймання-передачі покращень орендованого майна від 27.12.2007, актів приймання - передачі виконаних підрядниками ремонтно - будівельних та будівельно - монтажних робіт наймач передав, а позивач прийняв вартість проведених ремонтів на загальну суму 5 382 315,00 грн., які були виконані залученими наймачем підрядниками. Покращення відшкодовувались позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями із призначенням платежу "оплата за капремонт будівель".

Позивач, враховуючи умови договору, розцінив передачу йому орендарем покращень орендованого майна за компенсацію як продаж результатів робіт (послуг), до яких застосував загальні норми п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та включив до складу валових витрати в сумі 461 192,00 грн.

Так, відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

А згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами встановлено, що витрати понесені позивачем підтверджені первинними документами, які оформлені з дотриманням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та були здійснені не на поліпшення основних фондів, а на придбання у наймача результатів робіт з таких поліпшень відповідно до умов договору, а отже позивач цілком правомірно відніс витрати в сумі 461 191,00 грн. до валових.

Крім того, вищезазначене підтверджується також висновком судово - економічної експертизи від 25.02.2010 № 344, що призначалась по даній справі. Підстав недовіряти висновкам експертизи у суду немає.

За таких обставин переглянуті судові рішення попередніх інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 по справі № 2а-2163/09/1370 залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.