ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" лютого 2016 р. м. Київ К/800/27877/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.
за участю:
секретаря Маджар О.М.
позивача ОСОБА_2
представника відповідача Сенько О.В.
представника третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року
у справі № 361/8022/14-а
за позовом ОСОБА_2
до управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, Броварської міської ради Київської області, начальника управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області Рибакової Лілії Євгеніївни
треті особи Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекція у Київській області, ОСОБА_6
про визнання дій неправомірними та визнання незаконними і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, Броварської міської ради Київської області, начальника управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області Рибакової Лілії Євгенівни, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, ОСОБА_6, про визнання дій суб'єктів владних повноважень неправомірними та визнання незаконними і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 28.05.2014 № 31 для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 які видані третій особі ОСОБА_6
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_2 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована серед іншого тим, що у долучених до матеріалів справи ОСОБА_6 і начальником управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області Рибаковою Л.Є. копіях містобудівних умов від 28.05.2014 № 31 містяться різні дані, зокрема в пункті 1 щодо гранично допустимої висоти об'єкта будівництва та інші розбіжності у записах. Крім того, касатор наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій не встановили, чи під час звернення до Броварської міської ради з відповідною заявою ОСОБА_6 було долучено фото фіксацію земельної ділянки (з оточенням) і містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва відповідно до вимог чинного законодавства України. Також у своїх доводах ОСОБА_2 зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково не встановили, що однією із суміжних будівель об'єкта будівництва ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 є саме дерев'яна, а не кам'яна будівля. Вказане свідчить про необхідність дотримання 10-метрової відстані до цієї будівлі, проте оспорюваними умовами відстань до вказаного дерев'яного сараю неправомірно визначено як до кам'яного, а саме 8,9 метрів.
Водночас, доводи ОСОБА_2 зводяться до того, що ОСОБА_6 має наміри та вже здійснює самовільне будівництво багатоповерхового будинку з порушенням містобудівного законодавства, зокрема будівельних норм та всупереч генерального плану забудови м. Броварів.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Броварська міська рада та ОСОБА_6 просили рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з договором дарування від 15.12.1992 позивачу на праві приватної у власності належить 11/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_3
На підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 22.11.2000 № 375 позивач одержав державний акт на право приватної власності на земельку ділянку за вищевказаною адресою для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель.
Суміжним землевласником позивача є третя особа ОСОБА_6, який відповідно до наявних у матеріалах справи державних актів від 07.09.2012 є власником земельних ділянок, площею 0,1190 га і 0,0259 га, розташованих по АДРЕСА_1 АДРЕСА_4 у м. Броварах з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
28.05.2014 ОСОБА_6 були надані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки АДРЕСА_5
Також судами попередніх інстанцій установлено, що управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області до суду першої інстанції були надані копії документів, які ОСОБА_6 додав до заяви щодо надання містобудівних умов та обмежень, а саме: копії державних актів на земельні ділянки по АДРЕСА_1 АДРЕСА_4 викопіювання з топозйомки м. Бровари у масштабі 1:2000; викопіювання з генерального плану м. Бровари; копія ситуаційного плану місця розташування об'єкта будівництва.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 АДРЕСА_4 протипожежні розриви між будівлями зазначено відповідно до протипожежних вимог. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 28.05.2014 для будівництва індивідуального житлового будинку, які видано ОСОБА_6, оскільки при складанні вказаних умов відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством з використанням наданих повноважень. На думку судів попередніх інстанцій, містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки від 28.05.2014 №31 надані із врахуванням вимог чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись зі вказаними висновками судів попередні інстанцій у повній мірі та вважає їх передчасними з огляду на таке.
Відповідно до положень частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, під час розгляду цієї справи та прийняття рішення по суті спору потрібно надати правову оцінку оспорюваним містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки від 28.05.2014 № 31, ураховуючи передбачені частиною третьою статті 2 КАС України критерії оцінювання рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги посилання позивача на те, що ОСОБА_6 має наміри та вже здійснює самовільне будівництво багатоповерхового будинку з порушенням містобудівного законодавства, зокрема будівельних норм та всупереч генерального плану забудови м. Броварів, оскільки подальше порушення третьою особою положень нормативно-правових актів не може свідчити про незаконність власне оспорюваних у справі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 28.05.2014 № 31.
Водночас, надаючи правову оцінку установленим у цій справі обставинам, колегія суддів виходить з такого.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з положеннями статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Пунктами 2.2, 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07.07.2011 № 109 (z0912-11) (далі - Порядок № 109), передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .
Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.
Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно встановити, чи під час звернення до відповідача із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень ОСОБА_6 долучив до вказаної заяви всі необхідні документи, передбачені пунктом 2.2 Порядку № 109 (z0912-11) . Також потрібно дослідити доводи ОСОБА_2 щодо відмінності даних, які містяться у наданих відповідачем і третьою особою копіях оспорюваних містобудівних умовах та обмеженнях від 28.05.2014 № 31. У випадку підтвердження наявності вказаних відмінностей суду необхідно надати їм відповідну правову оцінку.
Крім того, відповідно пункту 3.25а "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44 (v0044481-92) , відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатку № 3.1.
Таблицею 1 додатку № 3.1. вищезазначених будівельних норм передбачено, що відстань при ступені вогнестійкості будинків І, II - 6/9 м. Відповідно до додатку Д до Державних будівельних норм України В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" до І, II ступенів вогнестійкості відносяться будинки, з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів.
Таким чином, для визначення у містобудівних умовах та обмеженнях відстані між об'єктом будівництва та суміжними будівлями має значення те, з якого матеріалу планується будівництво цього об'єкта, а також існуючі або заплановані до будівництва будівлі на суміжних земельних ділянках. Отже, суду першої інстанції потрібно дослідити доводи позивача стосовно наявності на одній із суміжних земельних ділянок саме дерев'яної будівлі по АДРЕСА_2 та відповідності встановленої у спірних містобудівних умовах та обмеженнях від 28.05.2014 № 31 відстані від об'єкта будівництва ОСОБА_6 до цієї будівлі вимогам протипожежних норм.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій під час прийняття рішення по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді
(підпис)
К.В. Конюшко
(підпис)
Л.Я. Гончар
(підпис)
С.Я. Чалий
Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель