Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Островича С.Е.,

Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015

у справі № 1570/636/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод"

до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області № 0000871600/2 від 06.09.2010, № 0000871600/0 від 13.07.2010, № 0000871600/1 від 30.07.2010.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної контролюючим органом камеральної перевірки розрахунку акцизного збору позивачем за листопад 2009 року, складено акт від 01.07.2010 № 1378, в якому встановлено, що розмір податкового зобов'язання, зазначеного платником в податковій звітності є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 № 0000871600/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по акцизному збору в розмірі 610 260,00 грн., з яких 581 200,00 грн. за основним платежем та 29 060,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення, рішенням ДПА в Одеській області № 31272/10/25-0007 від 26.08.2010 та рішенням ДПА України № 12142/6/25-0115 від 15.11.2010 податкове повідомлення - рішення № 0000871600/0 від 13.07.2010 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення, про що були винесені відповідно податкові повідомлення-рішення № 0000871600/1 від 30.07.2010 та № 0000871600/2 від 06.09.2010.

Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних відносин), контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21 грудня 2009 року позивачем було подано до податкового органу розрахунок акцизного збору за листопад 2009 року з сумою акцизного збору у 1 134 229,17 грн. Зазначений розрахунок підтверджувався Звітом за формою №2-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв" за листопад 2009 року.

30 грудня 2009 року позивачем було подано відповідачу уточнений розрахунок акцизного збору за листопад 2009 року, в якому, з посиланням на арифметичну помилку, зменшено суму податку на 581 200 грн.

01 липня 2010 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, згідно висновків якої ДПІ посилається на безпідставне зменшення нарахування акцизного збору при реалізації газованих та ігристих вин на 581 200,00 грн. Такий висновок обґрунтований розбіжністю показників між розрахунком за листопад 2009 року та уточнюючим розрахунком за вказаний період, інших доказів того, що позивач здійснив продаж алкогольних напоїв на зазначену суму, відповідач не надав.

Під час нового розгляду справи, суди попередніх інстанцій, з'ясовуючи питання щодо наявності розбіжностей в об'ємі реалізованої продукції, встановили, що вірними є показники, вказані в уточненому розрахунок акцизного збору № 19792 та довідці про суми акцизного збору №19793 за листопад 2009 року, які надані позивачем 30 грудня 2009 року, згідно яких зменшено нарахування акцизного збору при реалізації газованих та ігристих вин на 581 200,00 грн. та вірним обсягом податкового зобов'язання з цього податку є сума 553 029,10 грн. Вказані цифри розрахунку в подальшому також підтвердились даними звіту за формою 2-РС, який був поданий 22 серпня 2012 року.

Враховуючи, що податковим органом не доведено, що у податковому звіті з акцизного податку за листопад 2009 року були вказані недостовірні дані, які б надавали можливість прийти до висновку про заниження позивачем показників свого зобов'язання з акцизного податку, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень обґрунтовано задоволені судами попередніх інстанцій.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .