2а-1670/5772/12 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість - 15.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1670/5772/12

за позовом Приватного підприємства "Сервіс-комплект"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення,

04 жовтня 2012 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного підприємства "Сервіс - комплект" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 14 травня 2012 року №0000392308.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заявлених вимог відповідач вказує на факт відсутності реального вчинення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Промислова група ДМФ" у зв'язку з відсутністю у останнього основних фондів, транспортних засобів, приміщень, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, що є підставою вважати укладені з вказаним контрагентом правочини такими, що не створюють юридичних наслідків для позивача. Крім того, за даними Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, позивачем не підтверджено факт передачі товарів, їх транспортування, розвантажування та зберігання за договорами з ТОВ "Промислова група ДМФ", оскільки надані до перевірки товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346 (v0488361-95) .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Сервіс - комплект" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, має статус юридичної особи з 31.01.2003 року, що підтверджено копією Довідки АА №460135 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.8).

В період 02.04.2012 по 03.04.2012 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Сервіс-комплект" з питань підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ" (код 30661533) за жовтень 2011 року.

09.04.2012 року за результами перевірки оформлено акт № 657/22-6/32317314, яким встановлено порушення ПП "Сервіс-комплект" пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 12770 грн. в тому числі за жовтень 2011 року - 12770 грн. (а.с.17-29).

14.05.2012 року на підставі акту перевірки № 657/22-6/32317314 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000392308, яким ПП "Сервіс-комплект" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 15963 грн. в тому числі за основним платежем - 12700 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3193 грн. (а.с.31).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок оплати цих товарів з господарською діяльністю позивача доведено наявними у матеріалах справи первинними документами - податковими накладними, видатковими накладними, рахунками, товарно-транспортними накладними. Угода, укладена між позивачем та ТОВ "Промислова група ДМФ" мала реальний характер.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ" (постачальник) в особі директора Демент'єва О.В. та ПП "Сервіс-комплект" (покупець) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу № 30/1 (а.с.33-34).

Відповідно до умов зазначеного договору, Покупець доручає, а Постачальник зобов'язується на протязі дії цього Договору якісно і в обумовлені з Замовником строки постачати Замовника якісними запчастинами до автомобільної техніки (пункт 1.1. Договору). Загальна сума договору складає 350000 грн.

Позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року включено суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товарів, отриманих у власність від контрагента ТОВ "Промислова група ДМФ" у розмірі 12770,00 грн.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України (2755-17) , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору з ТОВ "Промислова група ДМФ" позивачем отримано та оплачено товар - запчастини до автомобільної техніки, на загальну суму 76620 грн., що підтверджується наступними первинними документами: рахунками № 587-2 від 03.10.2011,№ 675-1 від 11.10.2011, видатковими накладними №587-2 від 03.10.2011, №675-1 від 27.10.2011 (а.с. 35-36). ТОВ "Промислова група ДМФ" виписано позивачу податкові накладні №2 від 03.10.2011, № 96 від 27.10.2011 на загальну суму 76620 грн., в тому числі ПДВ - 12770 грн. (а.с.37-39). Розрахунок за придбаний товар проведений позивачем на користь ТОВ "Промислова група ДФМ" в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями виписок по рахунку.

Транспортування придбаного у ТОВ "Промислова група ДФМ" товару здійснювалося фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 автомобілем марки "Мерседес" днз. НОМЕР_1, за договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.08.2011 з ПП "Сервіс-комплект", що підтверджується товарно-транспортними накладними від 03.10.2011 № 587-2,від 27.10.2011 №675-1 (а.с.49-52), договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.08.2011р. (а.с.53-54), рахунками №16 від 03.10.2011, №17 від 27.10.2011(а.с.55-56), актами про виконання транспортно-експедиційних послуг від 03.10.2011, від 27.10.2011 (а.с.27-28), квитанцією до прибуткового касового ордера серії №6 від 20.12.2011 (а.с.59).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Промислова група ДМФ" при оформленні податкових накладних на виконання договору з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що реальність виконання умов договору між позивачем та ТОВ "Промислова група ДМФ" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, тому позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період жовтня 2011 року суму ПДВ, сплачену в ціні товарів за договором з ТОВ "Промилова група ДМФ".

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що надані позивачем товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування товарів за договором з ТОВ "Промислова група ДМФ", складені з порушенням вимог наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346 (v0488361-95) , колегія суддів вважає такими, що висновків суду не спростовують, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року (z0128-98) , товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

В даному випадку факт отримання позивачем від ТОВ "Промислова група ДМФ" товарів за договорм підтверджується первинною бухгалтерською документацією, зокрема рахунками № 587-2 від 03.10.2011,№ 675-1 від 11.10.2011, видатковими накладними №587-2 від 03.10.2011, №675-1 від 27.10.2011 (а.с. 35-36). податковими накладними. Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що придбані у ТОВ "Промислова група ДФМ" матеріали, комплектуючі вироби, запасні частини до вантажопідіймальних кранів та підйомників в жовтні 2011 року були використані під час ремонту вантажопідіймальних механізмів по операціям з АК "Харківобленерго" відповідно до договору від 27.07.2011р., ПАТ "Полтаваобленерго", ПП "БФ "Будівельна фірма "Каріатида", СТОВ "Воскобійники", що підтверджено відповідними договорами про виконання робіт, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, податковими накладними, актами про списання комплектуючих виробів і матеріалів (а.с.94-131, 142-147), оплата послуг за угодами із зазначеними контрагентами проведена у повному обсязі, як вбачається з копій виписок по розрахунковому рахунку ПП "Сервіс-комплект " (а.с.150-160). Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договорів з позивачем ТОВ "Промислова група ДМФ" було зареєстровано та мало статус юридичної особи (а.с.83-85), тобто у позивача не було підстав вважати недійсною укладену з контрагентом угоду.

Щодо тверджень відповідача у апеляційній скарзі про те, що ТОВ "Промислова група ДМФ" не має необхідних умов для провадження фінансово-господарської діяльності, що свідчить про порушення ним вимог чинного податкового законодавства, колегія суддів зазначає наступне. Враховуючи закріплений Конституцією України (254к/96-ВР) принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податків, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з таким контрагентом.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що договір між ПП "Сервіс-комплект" та ТОВ "Промислова група ДМФ" укладено з перевищенням з боку представника позивача визначеної установчими документами компетенції, а саме: договір підписано від імені ПП "Сервіс-комплект" ОСОБА_4, в той час, коли керівником підприємства був громадянин Вертелецький А.Я., є необґрунтованими, оскільки згідно із наказом ПП "Сервіс-комплект" від 03.03.2003, ОСОБА_4 призначено директором ПП "Сервіс-комплект" по сумісництву з 03.03.2003, наказом від 15.11.2011 №43 ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням згідно розпорядження №1 від 11.11.2011 з 15.11.2011.

Наказом ПП "Сервіс-комплект" від 16.11.2011 № 44 переведено з посади заступника директора Вертелецького Анатолія Яковича на посаду директора з усіма правами та обов'язками з 16.11.2011 згідно розпорядження № 1 від 11.11.2011, а відповідно до наказу №1 від 16.11.2011 Вертелецький Анатолій Якович приступив до обов'язків директора ПП "Сервіс-комплект" на підставі розпорядження засновника від 11.11.2011.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що укладений ПП "Сервіс-комплект" в особі директора ОСОБА_4 договір з ТОВ "Промислова група ДМФ" 03.10.2011 року підписаний уповноваженою на те особою.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.