ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2016 року м. Київ К/800/67129/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Островича С.Е.,
Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014
у справі № 810/4623/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.12.2013 № 0002951702 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 830974,50 грн., та № 0002941702 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 610877,18 грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2012 начальником Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби прийнято наказ № 747 "Про організацію проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2", згідно з яким прийнято рішення провести з 04.08.2012 перевірку позивача за період з 01.10.2009 по 31.12.2011.
31.08.2012 позивач звернувся до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби із заявою про перенесення планової виїзної документальної перевірки з вересня 2012 року на листопад 2012 року, у зв'язку з необхідністю проведення санаторно-курортного лікування в м. Моршин.
13.11.2012 посадовими особами податкового органу розпочато проведення перевірки ФОП ОСОБА_2.
14.11.2012 позивач звернувся до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби із заявою вих. № 7 про перенесення планової виїзної перевірки з листопада 2012 року на лютий 2013 року у зв'язку з викраденням документів, на підтвердження чого 20.11.2012 надав податковому органу копію постанови від 17.11.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи.
26.11.2012 начальником Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби прийнято наказ № 1188 "Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2", згідно з яким продовжено проведення перевірки позивача на 5 робочих днів з 27.11.2012. Цього ж дня позивачу надіслано лист від 26.11.2012 № 9992/17-2, згідно з яким у позивача витребувано документи для проведення документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2009 по 31.12.2011.
05.12.2012 позивач повторно повідомив податковий орган про втрату первинних документів і просив призупинити планову документальну виїзну перевірку на термін відновлення документації згідно пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.
Однак, податковий орган продовжив перевірку позивача, за результатами якої склав Акт від 10.11.2012 № 943/17-2/286-720776, яким встановлені порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; п. 3 ст. 5, п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, а саме не надання до перевірки документів, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним; п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 на 2151893,50 грн., за результатами перевірки донараховано податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 у сумі 497216,34 грн.; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - у зв'язку з ненаданням податкових накладних, які б підтверджували правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України задекларовані суми документально не підтверджені - податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 завищено на суму 716926,00 грн.
Як вбачається з Акта, перевірка проводилась з 13.11.2012 по 03.12.2012.
На підставі Акта перевірки відповідачем 27.12.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002941702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 621520,42 грн. з них 497216,34 грн. за основним платежем і 124304,08 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0002951702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 896157,50 грн., з них 716926,00 грн. за основним платежем і 179231,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відповідно до пункту 1.2.6. Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затвердженої наказом ДПС України від 31 жовтня 2012 року № 948 (va948837-12) , у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки), такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.
При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності). У разі ненадання відповідних документів платником податків особа, яка здійснює (очолює) перевірку, вживає заходів для документування в акті (додатках до акта) переліку документів (за необхідності - згрупованих за типами), відсутність яких унеможливлює подальше проведення перевірки.
В акті зазначаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
З урахуванням того, що позивач повідомив податковий орган про викрадення документів у п'ятиденний строк, а відповідач не надав позивачу можливості протягом 90 днів відновити втрачені документи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 27.12.2012 № 0002941702 та № 0002951702.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
Судді
(підпис) О.А. Моторний
(підпис) С.Е. Острович
(підпис) Є.А. Усенко