Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В., Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-1670/4663/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області - Іванка Олега Володимировича

про визнання дій неправомірними, скасування постанови,

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області - Іванка Олега Володимировича про визнання неправомірними дій відповідача при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника та заборону його відчуження від 22.06.2012р., скасування даної постанови.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, необ'єктивний та недосконалий розгляд матеріалів адміністративної справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області знаходиться виконавче провадження № 33151832 за виконавчим листом № 2а-1670/5249/11 від 14.09.2011р., де боржником є ОСОБА_1.

26.07.2011 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №2а-1670/5249/11 за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю Прокуратури Полтавської області про стягнення податкового боргу постановлено: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 2 400 789,80 грн.

20.06.2012р. до відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області надійшла заява №3936/12 виконуючого обов'язки начальника Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції державної податкової служби України А.М. Маліченка від 19.06.2012р. про примусове виконання виконавчого листа № 2а-1670/5249/11 від 14.09.2011р.

22.06.2012р. виконавчий документ передано старшому державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Іванку Олегу Володимировичу для розгляду та прийняття рішення.

Цього ж дня відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника № 33151832 з виконання виконавчого листа № 2а-1670/5249/11.

Не погодившись з діями державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника та заборону його відчуження від 22.06.2012 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1670/5249/11 за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю Прокуратури Полтавської області про стягнення податкового боргу, набрала законної сили, відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника № 33151832 від 22.06.2012р. з виконання виконавчого листа № 2а-1670/5249/11, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 14.09.2011р.

Незгода позивача з рішенням суду, яке набрало законної сили, а також посилання на рішення суду в іншій справі, не є підставою для його невиконання.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р., № 606-XIV постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, віднесено до виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.

На підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Виходячи з положень статті 17 Закону № 606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

При розгляді заяви в.о. начальника Лубенської ОДПІ А.М. Маліченка від 19.06.2012р. про примусове виконання виконавчого листа №2а-1670/5249/11, виданого 14.09.2011р. Полтавським окружним адміністративним судом та самого виконавчого документа, державним виконавцем встановлено, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не закінчився і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно боржника та кошти, про що виноситься відповідна постанова.

З огляду на вищевикладене, 22.06.2012р. державним виконавцем, керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника № 33151832, якою боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення до 29.06.2012р. Копію постанови, відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", направлено сторонам виконавчого провадження. В супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам роз'яснено їх права та обов'язки.

Необхідно звернути увагу на той факт, що вперше виконавчий лист був пред'явлений до виконання ще 29.09.2011р., а не 20.06.2012р., як зазначено позивачем в апеляційній скарзі. Виконавче провадження за попереднього пред'явлення було завершене згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011р. по справі № 1670/2-а-5249/11 відновлено строк для подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі № 1670/2-а-5249/11, за яким видано виконавчий документ, та прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Таким чином, після того, як рішення суду першої інстанції було залишено без змін та набрало законної сили, воно за заявою Лубенської ОДПІ було повторно пред'явлено до виконання, а законних підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця на час пред'явлення документа до виконання - не було.

Також, апелянт наголошує, що не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, та стверджує, що йому стало відомо про факт відкриття щодо нього виконавчого провадження з інтернет - сайту Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (далі - ЄДРВП).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на заперечує того факту, що станом на 04.01.2013р. у відділі ДВС відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення боржниці постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2012р.

При цьому відповідач вважає датою отримання постанови про відкриття виконавчого провадження дату роздрукування боржницею постанови про відкриття з інтернет - сайту Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (далі - ЄДРВП), а саме 05.07.2012р., оскільки для отримання доступу до ЄДРВП, стороні виконавчого провадження має бути відомий номер виконавчого провадження в ЄДРВП та ідентифікатор доступу. Без вказаних даних - зайти та роздрукувати з інтернет - сайту ЄДРВП постанову про відкриття виконавчого провадження чи будь - яку іншу інформацію - неможливо, так як ця інформація є конфіденційною та відомою лише сторонам виконавчого провадження, і зазначається тільки в типовій постанові, сформованій у ЄДРВП при відкритті виконавчого провадження.

Отже, на думку відповідача, боржниця отримала постанову про відкриття та за допомогою даних, які в ній містилися, мала доступ до інтернет - сайту ЄДРВП.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження однією із сторін виконавчого провадження не є підставою для її скасування, а при встановленні факту неотримання або несвоєчасного отримання постанови є підставою для відкладення виконавчих дій. Як зазначає відповідач, станом на 04.01.2013 р. у відділі відсутні відомості про звернення боржника щодо порушення його прав, хоча боржник міг звернутися до відділу з заявою про відкладення виконавчих дій відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», вказавши, що був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому цим Законом, оскільки невчасно отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, постановою відділу від 04.01.2013 року відкладено провадження виконавчих дій згідно з ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» на строк до 14.01.2013 року. Постанову про відкладення виконавчих дій направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. Боржниці роз'яснено її права та обов'язки при відкладенні виконавчих дій.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України та частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається виконавчий лист, на підставі якого державний виконавець згідно з ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" відкриває виконавче провадження.

З огляду на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1670/5249/11 за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю Прокуратури Полтавської області про стягнення податкового боргу, набрала законної сили, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника № 33151832 від 22.06.2012 з виконання виконавчого листа № 2а-1670/5249/11, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 14.09.2011р.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на не надіслання заперечень на позов, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) не передбачає такого обов'язку суду.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-1670/4663/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.